Служба екстреної медичної допомоги за перший місяць цього року, від початку дії закону про ЕМД, прийняла понад 1 млн викликів.
Про це йшлося на засіданні оперативного штабу під час планової відеоконференції з регіонами щодо виконання завдань реформування служби, яка відбулася у Міністерстві охорони здоров`я, повідомили УНІАН у прес-службі МОЗ.
Представники міністерства нагадали, що основні стратегічні моменти реформування екстреної медичної допомоги мають бути завершені до кінця року.
Керівництвом МОЗ опрацьовано надані територіями щорічні плани регіонального розвитку системи ЕМД, затверджені підписами голів облдержадміністрацій. Вказано на несвоєчасність подання таких планів, зокрема, Житомирською, Львівською, Тернопільською областями та Севастополем, і невиконання вимог щодо їхнього формування.
Також керівництво МОЗ нагадало, що за якість надання екстреної допомоги у кожному з регіонів особисто відповідає голова облдержадміністрації, тому це має спонукати керівників на місцях та профільні управління ОДА якнайшвидше вирішувати такі питання як якість доріг, забезпечення бригад медикаментами і паливом, розвиток телекомунікацій тощо.
Перший заступник міністра Олександр Качур наголосив, щоб керівники на місцях, які взяли участь у відеоконференції, у терміновому порядку надіслали до МОЗ детальні звіти про виконання доручення віце-прем’єр-міністра Костянтина Грищенка - щодо завершення обласними та міськими держадміністраціями робіт з утворення і реєстрації центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, завершення процедури передачі майна центрам, виділення приміщень для оперативно-диспетчерських служб центрів тощо.
Міністерством охорони здоров`я було вирішено звернутись до Міністерства фінансів щодо забезпечення у повному обсязі коштами закладів охорони здоров`я, що входять до системи ЕМД, для створення необхідних запасів паливно-мастильних матеріалів, лікарських засобів, зокрема, наркотичних, вишукати фінансові можливості для підвищення на 20% зарплати працівникам цих закладів. Для контролю виплати зарплат працівникам ЕМД, зокрема, за січень цього року, керівництво МОЗ доручило керівникам регіонів подати відповідні звіти та подбати про своєчасність цих виплат.
За інформацією регіонів, щодоби в кожному з них приймається від 1,5 тис. до 2,5 тис. викликів, у більшості виїздів, як стверджують керівники на місцях, вдається дотриматись нормативів прибуття швидкої до пацієнта (10 хвилин у містах та 20 – у сільській місцевості).
Натомість, за даними МОЗ, цей показник насправді менший. Як наголошують у міністерстві, рівень виконання нормативів у містах становить 84,6%, а в сільській місцевості - 78,4%. При цьому в Миколаївській області показник найнижчий в Україні - близько 52%.
Тому МОЗ нагадує: нормативи прибуття швидкої допомоги до пацієнта можуть бути перевищені на 10 хвилин з урахуванням метеорологічних умов, сезонних особливостей, стану доріг. Однак це не означає, що регіони мають дезінформувати щодо швидкості доїзду до пацієнтів, натомість керівники на місцях повинні подбати про усунення причин такої суттєвої затримки, як то – забезпечення карет швидкої пальним, ремонт та розчищення доріг тощо.
Як зауважили модератори он-лайн зустрічі, МОЗ веде постійний моніторинг реалізації керівниками регіонів завдань реформи ЕМД. На доручення міністерства регіонами були створені "гарячі лінії" для здійснення в телефонному режимі контролю й інформування громадськості про функціонування та розвиток системи екстреної медичної допомоги.
Однак за увесь час дії «гарячих ліній» надійшло не більше 164 телефонних дзвінки, з яких 129 було здійснено у Чернігівській області.
За дорученням МОЗ, регіони зобов’язані виправити ситуацію та провести роботу подібну тій, яку провела Чернігівщина, де інформаційні матеріали із зазначенням відповідних телефонних номерів були розміщенні не лише у кожному із медичних закладів, але й у соціальних мережах та ЗМІ.
