У Львові майор Сергій Лазюк особисто повідомляє родинам про загибель рідних на фронті. Його підрозділ поєднує рекрутинг, евакуацію тіл та психологічну підтримку в умовах масованих атак і кризи мобілізації, пише The Telegraph.
Майор Лазюк стоїть біля хвіртки дитячої кімнати, глибоко вдихає й збирає слова — ще одна домовина, ще одна сім’я, якій потрібно повідомити про найтрагічнішу звістку. Раніше він працював юристом у архітектурній фірмі, тепер його обов’язок — особисто приносити запечатані листи з повідомленнями про смерть бійців по всьому Львову. Іноді це два чи три повідомлення на день.
"Найважче, коли в людей ще є надія", — каже майор Лазюк.
Він завжди підходить віч-на-віч: попередньо телефонує родині, просить відкрити двері та тільки тоді передає звістку. Після цього він тижнями підтримує сім’ї, організовує повернення тіл, організовує, щоб люди могли побачити загиблого у морзі та поховати його.
У місті, де примусова мобілізація стала звичною практикою, робота підрозділів Територіального центру комплектування (ТЦК) перетворилася на одну з найскладніших і найменш популярних служб. Вербувальні патрулі шукають чоловіків на вулицях — і часто стикаються з вороже налаштованим населенням.
"Усі хочуть нашої перемоги, але ніхто не хоче вступати до Сил оборони", — каже рядовий Мирослав Трембецький, водій призовних патрулів, який сам зазнав важкого поранення від атаки дрона в прифронтовому Покровську.
Його колега рядовий Андрій Ностер використовує навички ввічливості, щоб деескалувати конфлікти під час виконання службових обовʼязків.
Криза набору загострюється на фоні інтенсивних атак противника: масовані ракетні та безпілотні удари роблять фронт "кривавим глухим кутом", а багато чоловіків або переховуються, або намагаються залишатися поза системою. За оцінками чиновників, серед мільйонів чоловіків військового віку значна частина намагається ухилитися від призову.
Попри це, до центру комплектування приходять і добровольці з-за кордону — люди без військового досвіду, але з бажанням допомогти. Вони прагнуть продемонструвати своє бажання воювати, тоді як місцеві часто намагаються уникнути виклику до лав армії.
Майор Лазюк каже, що мріє про кінець війни, але усвідомлює: навіть коли останній снаряд впаде, його робота не завершиться. Довгі роки ще доведеться шукати зниклих безвісти, повертати тіла з окупованих територій — можливо, навіть з території противника.
"Це може тривати роками", — гірко каже майор.
Війна в Україні - останні новини з фронту
Як повідомляв УНІАН, ціна просування по українській землі для росіян стала вдвічі вищою. Те, що російськи окупанти все частіше штурмують позиції Сил оборони за допомогою бронетехніки, – свідчить про "відчай російських військ", розповів виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло.
Експерти кажуть, що перерва у використанні не була пов’язана із тим, що техніка скінчилася, оскільки на базах зберігається велика її частина. Вони намагалися таким чином зберегти техніку, щоб її не знищили українські БПЛА. А восени, коли погода погіршала, окупанти знову намагаються штурмувати за допомогою техніки.
