Доведено, що основну шкоду організму при курінні завдає не нікотин, а продукти горіння сигарети: миш'як, ацетон, формалін, бензол та ще 7000 небезпечних хімічних речовин. Тим курцям, які не збираються відмовлятися від звички, ринок пропонує альтернативи у вигляді продуктів зі зниженим ризиком. Вони виключають утворення диму і тому до 95% безпечніші ніж звичайні сигарети. Серед альтернатив найбільш ефективними вважаються електронні системи доставки нікотину (електронні сигарети та системи для нагрівання тютюну).
Питання державного регулювання таких продуктів досі не має однозначного вирішення у багатьох країнах. Інноваційні альтернативи з’явились відносно недавно, і чинні закони не враховують їхні властивості. А сама ідея використання бездимних пристроїв, що містять нікотин, для відмови від нікотинової залежності викликає скептичне ставлення. Більш реалістичною вбачається політика заборон та обмежень. Однак, цей підхід вже підтвердив свою непрацездатність. Так, Самрат Чаудері, консультант з альтернативних продуктів, вважає, що політика заборон лише погіршує ситуацію: неадекватне застосування регулювання стимулює розвиток чорного ринку та корупцію.
Численними дослідженнями було доведено, що відмова від нікотину може відбуватись до року, тому процес має бути поступовим та виключати вплив шкідливих речовин на організм курця.
Альтернативні продукти не містять смол та сигаретного диму, але забезпечують доставку нікотину відповідно до звичних курцеві доз. Саме тому їхнє використання у боротьбі за зменшення ризиків для курців є дієвим методом. Так, влітку 2020 року Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) опублікувало висновок щодо однієї з таких систем. FDA визнало, що система може мати позитивний вплив на суспільне здоров'я як продукт з модифікованим ризиком.
Курці, які не планують або не можуть кинути самостійно, мають отримати можливість обирати спосіб споживання нікотину. Доступ до таких продуктів та інформації про їхні властивості – і є результатом грамотного регулювання. Спікери конференції зазначили, що політика, що ґрунтується на цьому підході, має розглядатися як доповнююча у боротьбі з ризиками куріння.
На думку експертів, регулювання має враховувати кілька чинників. Так, Фіона Паттен, членкиня законодавчої ради в парламенті штату Вікторія, переконана, що влада має спиратись на наукові докази. «Також важливо прислуховуватися до ритейлерів, що безпосередньо пов'язані з наданням альтернативних продуктів повнолітнім курцям», – додає експертка.
Водночас необхідно прислуховуватись і до самих курців, вважає Мартін Кулліп, консультант кампанії «Свобода вейпу», що проводиться Асоціацією свободи. «Діяльність тютюнових корпорацій по розробці інноваційних продуктів – результат попиту курців на зниження ризиків для здоров'я», – зазначає експерт.
Доступ до безпечніших альтернатив все ще залишається надбанням країн з високим рівнем доходу. Так, у Великобританії рівень куріння завдяки підходу зменшення шкоди опустився до історичного мінімуму – 14,5%, а в Японії вдалося скоротити показник на 27%. Водночас 80% курців живуть у країнах з низьким та середнім рівнем доходу. Згідно зі звітом британського агентства охорони здоров'я Knowledge Action Change, кількість користувачів бездимних альтернатив у світі складає приблизно 98 мільйонів. Це означає, що після більш ніж десятирічного періоду доступності продукту, на кожних 100 курців доводиться лише дев'ять користувачів продуктів зниженого ризику.
Україна планує прирівняти продукти зі зниженим ризиком до звичайних сигарет. Таке рішення може привести до негативних наслідків, починаючи від різкого зростання обсягів контрабанди та закінчуючи поверненням споживачів до більш шкідливого продукту – сигарет. За висновками конференції, аби державне регулювання нікотиновмісних продуктів працювало не на шкоду громадянам та державі, потрібно враховувати актуальні дослідження, думку експертів та досвід розвинених країн. Все це дозволить забезпечити право на вибір та скорочення ризиків для мільйонів українців.