Йдеться про будівництво тренувальної бази для збірних у селі Княжичі, під Києвом. Гроші на неї УЄФА виділяло ще в 2017 році, але про початок будівництва Павелко заявив лише у грудні 2021 року під час святкування 30-річчя Української асоціації футболу.
Через війну будівництво так і не розпочалося, і ці обставини, з високою ймовірністю відтермінували черговий корупційний скандал з міжнародними грошима.
Історія з тренувальною базою має довгу історію. Покриту таємницями та навіть кримінальними провадженнями.
Так, у грудні 2016 року, УЄФА та УАФ під очільництвом Андрія Павелка, який на той час був депутатом Верховної Ради, де керував бюджетним комітетом, підписують угоду про фінансування за програмою "Хет-трік" в обсязі 4,5 мільйони євро на створення Національної тренувальної бази.
Вже через місяць, в січні 2017, судячи з наявних у нас документів – ці гроші надійшли. Але так нічого побудовано і не було. Відповіді на питання, куди поділися гроші, можна знайти в кримінальному провадженні, де фігурують чи не всі діючі топ-менеджери Української асоціація футболу. Йдеться про завод для штучного покриття для футбольних полів, який купила та збудувала Асоціація.
Про оборудки із закупівлею обладнання, і з заведенням на це підприємством бюджетних мільйонів є, мабуть, десятки журналістських розслідувань.
Якщо коротко, то УАФ Павелка купила в ЄС та Америці завод із виробництва штучної трави, закупівлю провели через офшор, із завищенням вартості у 20%. Після цього, Андрій Павелко, будучи головою бюджетного комітету Верховної Ради посприяв виділенню на програму з будівництва полів із травою цього заводу понад 1 мільярду наших з вами податків.
І за цікавим збігом обставин, в матеріалах одного із кримінальних проваджень стосовно УАФ йде мова про те, що 30 січня 2017 року, того ж дня, коли УЄФА перерахувало гроші федерації Павелка – футбольні функціонери почали поповнювати статутний капітал ТОВ "ФФУ Продакшн" - фірми, яка купила завод через офшорну прокладку. Перший транш – понад 2 мільйони євро, а в квітні-травні – ще стільки ж. Всі гроші пішли на офшор, який на посередництві наварив 20 % - майже 1 мільйон євро.
Дивний збіг по еквіваленту суми витраченої на завод і отриманої від УЄФА у федерації заперечують, переконуючи, що використали для цього "власні кошти".
У цьому контексті і з’являється історія з будівництвом тренувальної бази в Княжичах, яка так і лишається на картинці.
7 грудня 2017 року секретар УАФ Юрій Запісоцький, який був підписантом угоди, по якій надійшли гроші на базу від УЄФА отримує лист від Олександра Шкудуна з інформацією про землю в Княжичах, на якій мають будувати базу.
У результаті переписки цих двох футбольних функціонерів Запісоцький отримує документ із переліком земельних ділянок та їхньою оціночною вартістю в понад 2,5 мільйона доларів.
І судячи з переписки, 2,5 мільйони УАФ планує отримати від ФІФА. Як розуміємо, зверху до отриманих 4,5 від УЄФА, про які розповідали вище.
6 лютого 2018 року віце-президент УАФ Вадим Костюченко, представляючи Федерацію, купує в цих людей вищезгадані земельні ділянки. Якщо вірити договорам купівлі-продажу, адже саме вони є юридично достовірною інформацією, то ціна за 11 земельних ділянок склала трохи понад 8 мільйонів гривень. Тоді, як від ФІФА в переписці про яку писалося вище, просили 2,5 мільйони доларів, на понад 50 мільйонів гривень більше.
"Колосальна різниця виходить. Тут або Українська Асоціація Футболу розвела на гроші ФІФА, в яких взяла на 55 мільйонів більше, або державу, якій сплатила в рази менше податків – свідомо занизивши ціну купівлі землі", - кажуть розслідувачі.
