Україна категорично виступає проти закликів до насильства чи розпалювання міжнаціональної ворожнечі / фото УНІАН

Міністерство закордонних справ України заявляє, що Україна закликає Польщу до чесного і конструктивного діалогу та спільного примирення у питаннях, що стосуються минулого.

Про це йдеться у заяві на сайті МЗС. "Ми вважаємо Польщу дружньою країною і добрим сусідом і вдячні за неоціненну підтримку, яку ми отримуємо від наших польських друзів у боротьбі з російським агресором", - йдеться у повідомленні.

Також сказано, що "дотримуючись демократичних стандартів і свободи слова, Україна категорично виступає проти закликів до насильства чи розпалювання міжнаціональної ворожнечі".

Відео дня

"Водночас, українське суспільство надзвичайно турбують контраверсійні зміни законодавства Польщі та маніпулятивна риторика деяких польських політиків і урядовців. Частина нашого суспільства емоційно реагує на націоналістичні марші в Польщі з відверто антиукраїнськими гаслами", - йдеться у заяві.

"Ми бачимо своїм завданням вирішення спірних моментів, а не посилення розбіжностей", - наголошують в МЗС.

Читайте такожМЗС Польщі відреагувало на антипольський марш у Львові

"Обов’язок перед невинними жертвами братовбивчих конфліктів минулого закликає нас до критичного, чесного і конструктивного діалогу, а не до практики постійних взаємних звинувачень. Ми маємо намагатися розуміти один одного, навіть якщо ми у чомусь не згодні", - йдеться у заяві.

"Нещодавня спільна молитва у Павлокомі має стати добрим прикладом для такої ж спільної молитви у Сагрині, Гуті Пеняцькій, Павлівці і багатьох інших місцях пам’яті. Ми готові до продовження спільного примирення, якого, переконані, очікує переважна більшість українців і поляків!", - заявляють дипломати.

"Ми готові йти вперед і закликаємо наших польських друзів приєднатися!", - підсумували в МЗС.

Як повідомляв УНІАН, 4 березня праворадикали провели у Львові смолоскипний марш під антипольськими гаслами, зокрема, «Львів – не для польських панів». Учасники маршу, приуроченого до дня загибелі головнокомандувача УПА Романа Шухевича (5 березня), заявили, що хотіли показати, що «Львів є бандерівський». Вони також критикували польський закон Про Інститут національної пам’яті, відомий також як закон про заборону бандерівської ідеології.