В НАБУ вважають розслідування журналістів маніпулятивним і не бачать своєї вини в розкраданнях / фото УНІАН

Національне антикорупційне бюро України заявило про маніпуляції і безпідставні звинувачення в покриванні розкрадань в Укроборонпромі, що містяться в журналістському розслідуванні Bihus.info.

Про це йдеться в заяві прес-служби НАБУ, оприлюдненій ввечері у вівторок, 12 березня.

Реакція НАБУ на звинувачення в покриванні корупційних схем

У відомстві заявили, що розслідування "містить неточності, а часом і маніпуляції".

Відео дня

У НАБУ стверджують, що вони взагалі не уповноважені на те, щоб давати довідки про фіктивність, як і формувати чи вести перелік/реєстр компаній, що є фіктивними. 

"НАБУ взагалі не уповноважене на те, щоб давати довідки про фіктивність. Так само, як і формувати чи вести перелік/реєстр компаній, що є фіктивними. Цим займаються зовсім інші органи. Але НАБУ, як будь-який державний орган, зобов’язане відповідати на запити. Впродовж 2016-2017 рр. державний концерн "Укроборонпром" неодноразово звертався до НАБУ з проханням надати інформацію щодо компаній-контрагентів. Відповіді НАБУ стосувалися виключно тих компаній, про які запитував "Укроборонпром", - йдеться в повідомленні.

У НАБУ зазначили, що ТОВ "Оптимумспецдеталь" згадується в чотирьох листах від НАБУ в Укроборонпром і "в жодному з них не спростовується факт того, що компанія займається протиправною діяльністю".

Читайте такожРозкрадання в "оборонці": Ситник розповів про "зроблену велику роботу" у розслідуванні справи

"Про це і йшлося у відповіді НАБУ на запит журналістів Bihus.Info. Аби не бути голослівними, ми надали копії цих листів журналістам. Задля об’єктивного подання інформації їх мали би продемонструвати в ефірі програми. Однак, на жаль, журналісти для цих листів у сюжеті місця, чомусь, не знайшли", - йдеться у повідомленні бюро.

Окрім цього, в Антикорупційному бюро відповіли за звинувачення про те, що відомство нічого не робило у розслідуванні три роки, а справа лежала й припадала пилом.

"Такого висновку можна дійти, якщо керуватися реєстром судових рішень. Але цей реєстр крім відкритої, має ще й закриту частину. Вона містить більшість ухвал щодо слідчих дій у кримінальних провадженнях із розслідування злочинів в оборонній сфері", - наголосили в НАБУ.

"НАБУ не "відсиджувалося", а ці три роки розслідувало корупцію в оборонній сфері. Вже притягнуто до відповідальності за корупційні злочини в оборонці низку топ-посадовців. З-поміж них: заступник міністра оборони, начальник бронетанкового управління Збройних Сил України, керівництво Львівського бронетанкового заводу, держкомпанії "СпецТехноЕкспорт" (входить до складу "Укроборонпрому")", - додали в бюро.

Також у бюро наголосили, що жоден зі співробітників НАБУ не брав хабарів, а Євген Шевченко, який фігурує в розслідуванні журналістів, не є працівником відомства.

Відповідь команди розслідувачів Bihus.info на реакцію НАБУ

У свою чергу, редактор і ведуча програми "Наші гроші" на Bihus.info Аліса Юрченко прокоментувала цю реакцію НАБУ на своїй сторінці в Facebook.

Вона звернула увагу, що детектив НАБУ перебував у прямому контакті з фігурантом справи, але не викликав його на допити, а питав, яку фірму фігуранта прибрати зі списку проблемних, і зробив це.

Також журналістка зазначає, що інформатор НАБУ веде бізнес із фігурантом і тримає на контролі викреслювання зі списку проблемних, щоб фірма отримала транш. "Листа отримано, гроші зайшли", - зазначає Юрченко.

"Керівництво НАБУ отримує переписку в 2017 році, читає і... усі залишаються на своїх місцях", - виокремлює ще одну проблему журналістка.

Також, додає Юрченко, після публікації переписки журналістами в 2019 році усі все одно залишаються на своїх посадах. "Артем Ситник забуває прокоментувати спілкування і допомогу детектива фігуранту, допомогу інформатора своєму бізнесу і розповісти, що зробило НАБУ, отримавши їх переписку два роки тому. Каже, що погана компанія тимчасово стала хорошою, а потім знову поганою. І це нормально. Ніхто не відсторонений. НАБУ використовує "модельне рішення" АП із Семочком", - пише Аліса Юрченко, коментуючи реакцію НАБУ.

"До реакції Бюро я ще сподівалася, що це якесь непорозуміння і керівництво тоді, отримавши переписку, просто не заглибилося. Тепер здається, що все набагато гірше", - підсумувала Юрченко.

Як повідомляв УНІАН, 25 лютого проект "Наші гроші з Денисом Бігусом" оприлюднив розслідування, в якому йшлося, що син на той час першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського Ігор нібито причетний до схем масштабного розкрадання бюджетних коштів в оборонному комплексі.

У розслідуванні стверджується, що Гладковський-молодший та його партнери вступили у змову з оборонними чиновниками. Вони скуповували військові запчастини у російських контрабандистів, а також на складах української армії. Ціни на запчастини, які часто не відповідали будь-яким стандартам якості, були завищеними у рази. Цей "товар" за змовою з керівництвом "Укроборонпрому" продавали на оборонні заводи. У такий спосіб група нібито отримала від "Укроборонпрому" щонайменше 250 млн грн. Олега Гладковського журналісти називають другом президента Петра Порошенка і "смотрящим за оборонкою".

26 лютого президент відсторонив Гладковського від виконання обов'язків першого заступника секретаря РНБО на час проведення розслідування, а 4 березня підписав указ про звільнення з посади.

Читайте такожЛуценко допустив причетність Гладковського, НАБУ, ДФС і СБУ до корупційних схем в Укроборонпромі

Сам Гладковський заявив, що його син став заручником "брудної роботи і брудних справ" та позивається до журналістів-розслідувачів.

Генпрокурор Юрій Луценко повідомив, що ГПУ розслідує оприлюднені у ЗМІ оборудки в оборонній сфері з 2017 року, а НАБУ - з 2016 року.

4 березня проект "Наші гроші з Денисом Бігусом" оприлюднив нову частину розслідування закупівель комплектуючих за завищеними цінами для підприємств "Укроборонпрому", згідно з яким чинний керівник держконцерну Павло Букін та колишній перший заступник секретаря РНБО Гладковський нібито отримували "відкати" за постачання висотомірів для ремонту в Україні Ан-26 з Казахстану.

11 березня журналісти оприлюднили ще одну частину розслідування, згідно з якою Національне антикорупційне бюро України у грудні 2016 року вважало підозрілими контракти компанії "Оптимумспецдеталь" з Харківським бронетанковим заводом і внесло її до переліку фірм з ознаками фіктивності, але пізніше викреслило з цього списку. За даними журналістів, за таке рішення НАБУ нібито брало хабарі.

12 березня, у ДБР заявили, що відкрили провадження за фактами можливих зловживань правоохоронців у справі про оборудки в оборонній сфері. Зокрема, йдеться про можливе отримання неправомірної вигоди службовими особами Генпрокуратури, СБУ, фіскальної служби та НАБУ.