У Службі безпеки України продовжують розслідувати замах на колишнього генерального прокурора Віктора Шокіна, постріли у вікна кабінету якого були здійснені ще в 2015 році.
Про це йдеться у відповіді начальника Головного управління СБУ у м.Києві та Київській області Олега Валендюка на інформаційний запит УНІАН.
Зокрема, в СБУ нагадують, що факт здійснення пострілів у вікно робочого кабінету Шокіна розслідується за ст. 112 Кримінального Кодексу України (посягання на життя державного діяча).
«Зараз триває досудове розслідування та вживаються всі передбачені чинним законодавством заходи, спрямовані на встановлення особи (осіб), яка вчинила вказані дії», - зазначається в документі.
Водночас, в СБУ уникнули відповіді на низку запитань, у тому числі: «На якій стадії перебуває розслідування у даній кримінальній справі? Яких результатів було досягнуто у розслідуванні? Чи є конкретні підозрювані у скоєнні замаху? Якщо так, чи вони затримані? Коли справу буде спрямовано до суду?», зазначивши, що така інформація відноситься до відомостей, які можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора у визначеному ними обсязі.
Протягом останніх років УНІАН кілька разів зверталося до СБУ із запитами про хід розслідування цієї справи, яку до передачі у Київське управління розслідувало Головне слідче управління СБУ. 1 грудня 2016 року керівник цього управління Григорій Остафійчук заявив, що на той момент у справі про замах на Шокіна підозрюваних немає.
«Допитано понад тисячу людей, проведено низку експертиз - трасологічних, балістичних та інших. На жаль, підозру нікому повідомляти», - сказав він.
В контексті автомобіля, який фігурував у справі, Остафійчук додав: «Можливо, ми зараз робимо дурну роботу, але опрацьовуємо всіх, а це тисячі людей, які є власниками двохсотих «Тойота Ленд Крузер» чорного кольору», - зазначив Остафійчук.
Також він пояснив, що, оскільки справа є фактовою, то терміни досудового слідства не обмежені одним роком.
Читайте такожМатіос: в кабінет Шокіна стріляли прицільно, врятувало броньоване скло
1 грудня 2017 року в СБУ УНІАН повідомили, що справу замаху на Шокіна передано до Головного управління СБУ в м. Києві та Київській області, і що в рамках розслідування кримінального провадження проведено огляди місця події та приміщень, 8 слідчих експериментів, 12 судових експертиз (трасологічних, балістичних, металів і сплавів, автотехнічних), допитано понад 1200 свідків. При цьому у відповіді на запит було сказано: «Триває досудове розслідування та вживаються всі передбачені чинним законодавством заходи, спрямовані на встановлення особи (осіб), яка вчинила злочин. Станом на 13 грудня 2017 року підстави для повідомлення про підозру відсутні».
13 березня 2018 року генеральний прокурор України Юрій Луценко висловив думку, що відкрите у 2015 році кримінальне провадження про замах на колишнього генпрокурора Шокіна не має юридичних перспектив.
Натомість колишній перший заступник голови СБУ Віктор Трепак навпаки вважає справу «замаху на Шокіна», коли нібито постріли по кабінету генпрокурора здійснив снайпер, який використовував тепловізор і «його метою було вбивство генпрокурора», дуже перспективною, про що він написав на своїй сторінці в Faceeook.
На його переконання, справа - неординарна і надзвичайно цікава з точки зору як «об’єкту посягання», так і «механізму посягання».
Коментуючи слова Луценка про «не реальність» справи про замах на вбивство Шокіна, Трепак, наголосив: «Водночас цілком реальною може виявитися справа про інсценування такого замаху. На моє глибоке переконання (і я про це вже неодноразово публічно говорив), справа про замах на Шокіна є суперперспективною, якщо її розслідування розвернути на 180 градусів. Тоді розслідування покаже, хто і для чого спланував цей «замах», хто ним керував і хто його безпосередньо реалізував, як організовувалось первинне його «розкриття» і як здійснювалося піар-супроводження цього процесу на первинному етапі, коли генпрокурорам був Шокін».
Трепак переконаний, що «справжнє розслідування цієї справи може «засвітити» не лише цікаві відомі персоналії, які причетні до вказаного дійства, але й наочно показати механізми здійснення політичної влади, головну спрямованість діяльності правоохоронних органів та спецслужб, їхню прислужницьку роль і рівень морального падіння верхівки влади при президентові Порошенку».
Трепак припускає, що «у разі реального розслідування цієї справи виникне необхідність перекваліфікації скоєного – з посягання на життя державного діяча (ст. 112 КК) на завідомо неправдиве повідомлення про злочин, поєднане з штучним створенням доказів обвинувачення (ст. 383 КК) чи інший подібний злочин».
Водночас на інформаційний запит УНІАН до генерального прокурора Луценка від 22 квітня 2019 року, в якому, серед іншого було запитання: «Якщо замах був несправжній, і в справі про його розслідування були фальсифікації, то у разі підтвердження цього - хто, у якому вигляді та обсязі і яким чином має понести відповідальність за нераціональне використання ресурсів СБУ та інших правоохоронних органів, витрачених на її кількарічне розслідування?», агентство на сьогодні відповіді не отримало.
