«Обираєш своє майбутнє» - під такою назвою Європейський парламент запустив рекламний ролик, в якому озвучено заклик до 500 мільйонної аудиторії прийти та проголосувати. В цьому відео немає політиків, немає тих хто хоче стати депутатом, немає закликів голосувати за якусь конкретну партію або проти якоїсь конкретної ідеології. Тому це не стандартна політична агітація. Це більше схоже на соціальний ролик, який збуджує емоції європейців - бути відповідальним щодо свого вибору.
Цей вибір дійсно може бути вирішальним, адже він відбуватиметься між політичними силами, які хочуть зберегти єдність ЄС, і тими, хто відстоює більшу автономію національних урядів. Деякі сили, зрештою, готові серйозно піднімати питання доцільності існування ЄС як об’єднання держав.
Однак політика і реваншисти - це не єдиний аргумент, чому піарники Європейського парламенту запустили таке відео (його, до речі, переглянуло вже понад 30 млн людей). Основна причина в тому, що з кожними виборами увага до них в громадян країн ЄС падає. Так в 2014 році у голосуванні взяли участь 43% з 445 мільйонів виборців. А найвища явка фіксувалася в 1979 році і склала 62%.
Викликом цієї кампанії буде, безперечно, участь у виборах так званих правих популістів з Італії, Німеччини, Австрії, Угорщини, Фінляндії та Франції, які об’єднуються в альянс та планують йти єдиним фронтом. Їх називають філорусами, і вони досить часто і відкрито заявляють про те, що санкційну політику проти Росії слід переглянути (на користь Росії)
Увага до найбільшого у світі парламенту, який налічує 751 депутата, падає тому, що більшої ваги набирають національні вибори. А вибори до Європарламенту громадяни країн ЄС сприймають як щось другорядне, на що вони не можуть впливати в демократичний спосіб. Натомість, коли мова йде про національні парламенти, тут - і знайомі обличчя депутатів, їх часто бачать в ефірах на телебаченні та пресі, і відомі назви партій. Тобто національний порядок денний бере гору над загальноєвропейським.
Таким чином, мобілізувати виборців Європи буде складно. Однак зробити це спробують сьогодні - 15 травня, коли пройдуть єдині в Європі теледебати партійних кандидатів.
Викликом цієї кампанії буде, безперечно, участь у виборах так званих правих популістів з Італії, Німеччини, Австрії, Угорщини, Фінляндії та Франції, які об’єднуються в альянс та планують йти єдиним фронтом. Їх називають філорусами, і вони досить часто і відкрито заявляють про те, що санкційну політику проти Росії слід переглянути (на користь Росії). Крім того, вони цікаві виборцям тим, що грають на настроях і невдоволенні громадян від складних економічних проблем. Ба більше, євроспектики популярні (особливо в Італії, Австрії та Угорщині) темою політики щодо біженців, адже обіцяють наглухо закрити кордони для них.
До речі, євроскептиків на виборах до Європарламенту консультує політтехнолог зі штабу Дональда Трампа Стів Беннон, який одразу після перемоги свого роботодавця у Вашингтоні подався у найми в ЄС, де його одразу прийняли з обіймами. Його слід у виборчій кампанії вже помітний: тема мігрантів і потреби перекриття кордонів для них піднімається постійно (про неї ж згадував під час своєї кампанії в США Трамп).
Довіра до ЄС будується на стійкості економіки і це одна з основних мірил успішності ЄС. Також європейці переймаються кліматичними змінами та безробіттям молоді. Адже всередині ЄС теж існує своя внутрішня міграція робочої сили. Найбільш привабливою країною, в якій молодь шукає роботу, є Німеччина. Була ще Великобританія, однак після Брекзиту ситуація з нею ускладнилась. Відповідно, молодь, яка виїжджає з країн Південної Європи, звільняє нішу для молоді чи вже старшої робочої сили з країн колишнього Радянського союзу або бідніших країн ЄС, як от Болгарія чи Румунія.
Що ж до України, нас хвилює, чи зможуть євроскептики, якщо прийдуть до влади, впливати на санкційну політику щодо Росії. На жаль, зможуть. Це не фантазії, а реальна загроза
Втім, результат євроскептиків буде залежати від явки тих, хто голосуватиме проти них. Нещодавно видання DW привело оцінку експертів, згідно якої «Європейський альянс народів і націй» (European Alliance of Peoples and Nations, EAPN) може набрати близько 20%. І це будуть голоси виборців правих поглядів та незадоволених реальним станом речей в ЄС.
Що ж до України, нас хвилює, чи зможуть євроскептики, якщо прийдуть до влади, впливати на санкційну політику щодо Росії. На жаль, зможуть. Це не фантазії, а реальна загроза. Вже зараз видно, як мляво європейці реагують на пропозиції української сторони щодо підсилення санкцій і запровадження нових за роздачу паспортів українцям на непідконтрольних Києву територіях ОРДЛО. Ба більше, коли наприкінці минулого року стався зухвалий напад росіян на українські кораблі у Керченській протоці й українці потрапили у полон в прямому сенсі цього слова, які ми побачили санкції? Дуже слабкі. Європейці «покарали» рядових функціонерів ФСБ, які, можливо, ніколи й не були в Європі.
Втім, експерти схиляються до думки, що євроскептики не зможуть здобути перемогти на виборах. Однак можуть скласти жорстку опозицію Європейській народній партії та її сателітам. І в опозиції однією з їхніх цілей буде просування критичної оцінки щодо продовження санкцій проти Росії.
Тому українському істеблішменту, зокрема, новому президенту Володимиру Зеленському, вже зараз слід грамотно та якісно вести багатовекторну політику як з євроскептиками, так і з тими, хто їм опонує. Адже Європа вже не буде монолітом. Вона є різною. І, з огляду на тенденції, національні парламенти можуть отримати більше повноважень щодо політики ЄС загалом, оскільки це одна з основних вимог євроскептиків.
Особливу увагу Україні слід приділити тим країнам ЄС, в яких проживають і працюють українці. А також підсилювати співпрацю з урядами важливих економік ЄС – Німеччини, Франції, Італії, Іспанії, Австрії.
Тарас Семенюк, аналітик KyivStratPro
