У Національному антикорупційному бюро України відреагували на оголошення підозри екс-детективу бюро у справі про розкрадання в "Укроборонпромі".
Як йдеться у повідомленні НАБУ у Facebook, звинувачення на адресу колишнього детектива бюро у тому, що він нібито приховав особливо тяжкий злочин, розслідуючи корупцію при закупівлях Харківського бронетанкового заводу, не витримують жодної критики.
В антикорупційному відомстві заявили, що екс-детективу, який не працює в бюро вже 2 роки, закидають відкликання постанови на проведення експертизи.
"Нібито саме через цей факт загальмувалося розслідування, а, відтак, і притягнення до відповідальності керівництва держпідприємства. Адже без результатів експертизи неможливо встановити збитки, а без цього – повідомити про підозру у розкраданні державних коштів", - заявили в НАБУ.
В бюро зазначили, що для проведення експертизи слідчий повинен надати експерту документи бухгалтерського та податкового обліку.
"Якщо відомостей цих документів недостатньо, то експертизу провести неможливо", - зазначили в бюро.
У цьому зв'язку сказано, що у справі щодо закупівлі прицілів для "Харківського бронетанкового заводу" місцезнаходження значної частини необхідних для експертизи документів під час розслідування встановити не вдалося.
"Саме неможливість надати документи і стала приводом відкликання детективом постанови на проведення експертизи. На підставі яких саме відомостей ДБР було проведено експертизу, в НАБУ невідомо", - йдеться у повідомленні.
"Сьогодні Генеральний прокурор фактично звинуватив екс-детектива НАБУ у тому, що він "приховав особливо тяжкий злочин" - не повідомив про підозру службовим особам "ХБТЗ", що в подальшому зробили прокурори САП спільно з ДБР. Керуючись такою логікою, Юрій Луценко зобов'язаний притягнути до кримінальної відповідальності слідчих прокуратури, котрі роками не розслідували цілу низку кримінальних проваджень, в яких у подальшому Національним бюро оголошені підозри та обвинувальні акти скеровані до суду", - наголосили в бюро.
Зокрема, йдеться про такі справи як "газова справа", низка проваджень щодо завдання збитків НАЕК "Енергоатом", ДП "ЗТМК", проектів "Стіна", "Повітряний експрес", ПрАТ СК "Сі Трайдент", "Укркосмос", так звана "справа рюкзаків" та багато інших.
Крім того, прокурори військової прокуратури ГПУ категорично відмовляються надати НАБУ повний доступ до матеріалів кримінального провадження від 1 квітня 2016 року, з якого бюро отримало 87 сторінок листування за участі співробітників НАБУ.
"Це саме та справа, в якій, за словами Генерального прокурора, фігурують посадовці, підслідні НАБУ, причетні до корупції в оборонній сфері. Третій місяць поспіль детективи НАБУ намагаються перевірити, чи це дійсно так, але їхні звернення ігноруються. Бюро не змирилося з цим свавіллям, звернулося до суду і там зіткнулося з відкритим опором прокурорів Військової прокуратури ГПУ", - заявили в Бюро.
"Сьогодні ми не знаємо, які саме факти встановили слідчі Військової прокуратури ГПУ, і, що найголовніше, чи були втручання в носії інформації, відомості з яких, ймовірно, стали приводом для розслідування журналістів BIHUS.info. Простіше кажучи, НАБУ не може бути впевнене в тому, що інформація частково чи повністю не була видалена. Перевірити це без доступу до носіїв неможливо", - йдеться у повідомленні.
"Ситуація, що склалася, не тільки не сприяє всебічному та об'єктивному розслідуванню фактів корупції в оборонному комплексі, а й навпаки унеможливлює його. Приховування інформації щодо підслідних НАБУ осіб, викритих на фактах корупції, свідчить, що політичні інтереси очільників окремих правоохоронних органів вищі за закон. А це – протирічить інтересам суспільства", - заявили в НАБУ.
Як повідомляв УНІАН, сьогодні, 6 червня, у ДБР заявили, що повідомили про підозру двом колишнім керівникам "Харківського бронетанкового заводу" та детективу НАБУ.
Зокрема, двом колишнім керівникам ДП "Харківський бронетанковий завод" повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 ККУ (розтрата майна).
Детективу НАБУ, який у 2016 році розслідував діяльність вищезгаданих посадовців заводу, інкримінується ч. 1 ст. 396 ККУ (приховування особливо тяжкого злочину).
Під час досудового розслідування встановлено, що в 2016 році до НАБУ надійшли матеріали планової ревізії діяльності ХТЗ у 2012-2016 роках, згідно з якими фактично не були поставлені 11 із 49 прицілів. У ДБР зазначили, що кожна така "закупівля" коштувала бюджету України більш як 1 мільйон гривень.
"Є звернення детектива НАБУ провести експертизу. Є відповідь експерта, який просить детектива НАБУ надати первинну документацію. Нами встановлено, що вона на той час вже була у детектива НАБУ. Однак, з незрозумілих поки що причин, замість того, щоб надати документи, детектив відкликав експертизу", - повідомила перший заступник директора ДБР Ольга Варченко.
