«Судді Майдану» - це десятки служителів і служительок Феміди, переважно з київських судів (але не лише), які у 2013-2014 роках слухняно виконували всі забаганки Банкової, щоби створити псевдозаконний привід для силового придушення протесту. Одні з них – судді адміністративних судів - приймали системні рішення, на кшталт заборони масових акцій у центрі столиці за нібито скаргою обурених громадян чи місцевої влади; інші, з судів районних – діяли вже точково: кидали на 2 місяці за грати людей за нібито масові заворушення на підставі сумнозвісних «законів 16 січня» та сфальшованих міліцейських рапортів і протоколів, відбирали водійські посвідчення за буцімто незупинку на вимогу даїшників, а насправді – за поїздку до Межигір’я, де тоді жив Янукович.
Від тих подій йде вже шостий рік, проте жоден із «суддів Майдану» не сів за грати
Від тих подій йде вже шостий рік, проте жоден із «суддів Майдану» не сів за грати. Одиниці – втекли за межі України, ще декілька спокійно пішли на пенсію, а більшість продовжує відправляти правосуддя, ніби нічого й не сталося. Це стосується навіть тих, чиї справи вдалося довести до суду, і хто зараз сам на лаві підсудних.
Є вислів, що жорна правосуддя мелють повільно, але невідворотно. І якби це було так, то можна було б чекати ще років 5 чи й 10, допоки той чи інший «суддя за викликом» не переїде за грати. Врешті-решт, очікування неминучого покарання - це вже покарання.
Але останніми тижнями відбулися події, які дають підстави підозрювати, що готується схема по виводу з-під кримінального переслідування тих небагатьох лакеїв у мантіях, яких все ж вдалося всадовити на лаву підсудних.
Мова йде про справу судді Солом’янського райсуду Києва Світлани Кушнір. Нагадаю, про її «подвиги».
У 20-х числах січня 2014 року тодішня влада взяла курс на посилення репресій проти Майдану. В рамках «заходів» міліція проводила «профілактичну роботу» по нейтралізації активних учасників протесів. В Києві на бульварі Лесі Українки міліція зупиняє дві автівки. В обох знаходять використані автомобільні шини. Водії – і це надзвичайно важливо – дали покази, а свідки підтвердили їхні слова, що один із них віз шини на дачу зробити вигрібну яму, а інший – для облаштування відбійника на автодромі.
Проте слідчих це не переконало. Обох затриманих потягли в суд, де прокурор став вимагати запроторити їх до слідчого ізолятора як таких, що підозрюються у тяжких злочинах. При цьому, жодних предметів, які би натякали на причетність обох затриманих до Майдану, не знайшли: ні пляшок, ні горючих сумішей, нічого.
Досудове слідство по справі Кушнір тривало роками, попри те, що склад злочину – винесення завідомо неправосудного рішення – на поверхні
Справу розглядала суддя Кушнір. Проігнорувавши покази свідків, слова затриманих, відсутність будь-яких доказів того, що обидва підозрюваних везли шини на Майдан, вона задовольняє клопотання прокурора і обидвох водіїв везуть до СІЗО...
Досудове слідство по справі Кушнір тривало роками, попри те, що склад злочину – винесення завідомо неправосудного рішення – на поверхні. Чому? Тому що півтора року слідчі не могли добитися від керівництва ГПУ підписання підозри судді. Коли справа була передана до суду, то кота за хвіст почали тягнути вже колеги Кушнір, призначаючи засідання ледь не раз на місяць. Але нещодавно в справу захисту судді Кушнір включився… прокурор, який підтримує державне обвинувачення проти неї.
Тут слід зазначити, що на аналогічні суди журналісти вже давно майже не ходять, як і громадські активісти. По суті, в залі суду присутні лише учасники процесу.
Користуючись відсутністю сторонніх очей, тепла компанія - суддя Києво-Святошинського суду, яка, власне, судить Кушнір, Світлана Хрипун, прокурор Управління спецрозслідувань Микола Ніколаєв, сама обвинувачувана та її адвокат захотіли провернути «справу». А саме: прокурор мав намір заявити про відмову від обвинувачення Кушнір. І це пори те, що докази вини чи невинуватості Кушнір в суді ще не вивчалися. Відмова від обвинувачення, якщо суддя її задовольнить, означатиме, що все – справу закривають без можливості її поновлення. І підсудного вже ніхто і ніколи не притягне до відповідальності.
Але цього разу «подільникам» не поталанило, на засідання прийшла моя колега. Вона, не знаючи про плани «злити» справу, почала звично фільмувати на телефон засідання, і це несподівано викликало у судді Хрипун ледь не істерику. Вона закрила засідання, звинувативши журналістку, що та, мовляв, його зірвала.
Очевидно, що зйомка була використана суддею як привід перенести засідання, щоб все повирішувати наступного разу без свідків.
Ми поцікавилися у прокурора, чому він вирішив відмовитися від обвинувачення. Ніколаєв викручувався, як в’юн на пательні
Проте наступного разу «свідків», тобто журналістів, уже було троє. Ми поцікавилися у прокурора, чому він вирішив відмовитися від обвинувачення. Ніколаєв викручувався, як в’юн на пательні. Але так і не сказав, що його напоумило через роки слідства прийти до такого «конгеніального» рішення. Особливо, враховуючи те, що фактичні обставини справи – допит свідків – в суді ще не вивчалися. Він сказав лише, що вбачає недоведеність вини Кушнір.
Засідання суду, до речі, так і не відбулося, оскільки адвокат потерпілих Роман Маселко заявив клопотання про відвід судді Хрипун.
Я поцікавився у тямущих людей, як можна провернути схему із відмовою від обвинувачення. Виявилося, є два шляхи.
Перший - коли Ніколаєв погоджує із заступником Генпрокурора Юрієм Столярчуком своє клопотання про відмову від обвинувачення через нібито недоведеність вини, і той погоджується. А далі суддя Хрипун закриває справу, погодившись з аргументами прокуратури. Проте, на це Столярчук навряд чи піде, оскільки, без вивчення доказів у суді, погодитись на таке означатиме грубо порушити процесуальний закон.
Інший шлях – закрити справу за формальними підставами, використовуючи особливості законодавства. Річ у тім, що підозру судді як такому має підписати та вручити особисто Генпрокурор або його заступник. Якщо з підписом все нормально – підозру Кушнір було підписано як і належить, - то фізично в руки ні Луценко, ні його заступник підозру їй не вручали. І хоча вже існує судова практика, що такий відхід від процедури не є підставою для закриття справи через процесуальні порушення, це може стати зачіпкою для судді Хрипун, з подачі Ніколаєва, визнати, що весь час слідства Кушнір взагалі не мала статусу підозрюваної, а отже і в суді не є обвинувачуваною. І взагалі, постраждала ні за що. Ще й компенсацію за «моральні страждання» відсудить…
Якщо схема по виведенню Кушнір з-під кримінального переслідування спрацює, це потягне за собою ланцюгову реакцію
Якщо схема по виведенню Кушнір з-під кримінального переслідування спрацює, це потягне за собою ланцюгову реакцію: чистими перед законом виявляться і міліціонери, які фальшували рапорти та протоколи, судді апеляційного суду, які розглядали рішення Кушнір і не знайшли в них порушень. А далі – прецедент буде поширено на інших суддів, що нині на лаві підсудних по майданівських справах.
Чи наважаться провернути цю схему у Києво-Святошинському суді, так би мовити, на почин? Незабаром побачимо. І, видається, що зупинити розгул такої «законності» зможе лише максимальний розголос та публічність. Бо мантія окремих суддів, як плащ вовкулаки – боїться світла.
Дмитро Хилюк
