Володимира В'ятровича звільнили з посади голови Українського інституту національної пам'яті. Він обіймав цю посаду з 2014 року і запам'ятається як головний ініціатор декомунізації в країні. У той же час, його діяльність супроводжувалася низкою скандалів. УНІАН вирішив нагадати, якими саме, і чим відомий історик.
Біографія Володимира В'ятровича
Володимир В'ятрович народився у Львові 7 червня 1977 року. Після закінчення школи в 1994-1999 вчився на істфаці Львівського університету за спеціальністю "історія України". У рік Помаранчевої революції в 2004 захистив кандидатську дисертацію на тему діяльність Української повстанської армії.
З 2002 по 2008 рік очолював Центр досліджень визвольного руху у Львові. У 2007 році прийшов в Український інститут національної пам'яті. Працював представником інституту у Львівській області, а через рік очолює архівний відділ інституту.
У 2008 працює радником з науково-дослідної роботи голови СБУ. З жовтня того ж року по березень 2010 - директор галузевого державного архіву Служби безпеки України в Києві.
У 2010-2011 працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету. А в березні 2014 року призначений директором Українського інституту національної пам'яті, де працював аж до сьогодні.
Активний учасник Євромайдану. Балотувався на останніх парламентських виборах від Європейської солідарності, однак його місце в списку (№25) виявилося непрохідним.
Автор багатьох історичних книг на тему діяльності Організації українських націоналістів і Української повстанської армії, національно-визвольного руху в Україні в першій половині 20 століття. Нагороджений Хрестом Івана Мазепи, лауреат премії імені Василя Стуса (2012) - за розкриття таємниць архівів радянської спецслужби від ЧК до КГБ, та актуальну публіцистичну працю "Історія з грифом "Секретно". Працював і викладав в декількох університетах.
Одружений, виховує сина 2016 року народження.
"Двигун" декомунізації в Україні
Володимир В'ятрович був одним з головних лобістів і, фактично, куратором процесу декомунізації в Україні, в тому числі - прийняття відповідних законів Верховною Радою в 2015 році.
Лобіюючи закони, історик заявляв, що відсутність політики декомунізації в Україні після проголошення незалежності була однією з причин, які призвели до неорадянського реваншу режиму Януковича. Також він зазначав, що носії радянських цінностей нині є головним кадровим резервом терористичних загонів у так званих ДНР і ЛНР.
У жовтні 2015 Український інститут національної пам'яті під керівництвом В'ятровича оприлюднив список із 520 осіб, чия діяльність підпадає під дію законів про декомунізацію. Назви вулиць та інші топоніми на їхню честь повинні бути змінені до 21 листопада 2015 року. Таким чином, в українських містах і селах на законних підставах почали прибирати радянську символіку, пам'ятники Леніну та інших радянських діячів, а також перейменовувати вулиці. Також були перейменовані ряд населених пунктів, в тому числі два облцентри - Дніпро (колишній Дніпропетровськ) і Кропивницький (колишній Кіровоград).
В'ятрович про успіхи декомунізації:
"Якщо говорити про масштаби декомунізації, то є чим похвалитися. Це 987 населених пунктів на карті України, це майже 52 тисячі вулиць на карті України. І це десь 2500 пам'яток, з яких понад 1500 – це пам'ятники Леніна".
В'ятрович та радянські свята: скасування 8 Березня та "травневих вихідних
Під час роботи В'ятровича на посаді голови Інституту нацпам'яті періодично виникали скандали через його пропозиції щодо скасування низки радянських свят. Наприклад, В'ятрович наполягає на тому, що День пам'яті та примирення, який відзначається 8 травня, повинен бути вихідним, а 9 травня (День Перемоги) як вихідний день використовується для проведення політичних провокацій і повинен бути робочим.
Також В'ятрович виступає за скасування "першотравневих" вихідних і 8 Березня - як радянських пережитків. У той же час, за його словами, необхідно додати наступні вихідні дні: 9 березня (Шевченківський день), День сім'ї (друга неділя вересня). В суспільстві його заяви часто викликали жваві дискусії та суперечки.
У лютому 2017 року В'ятрович опублікував проект нового календаря державних вихідних і святкових днів.
Так, Інститут нацпам'яті запропонував відзначати такі державні свята, які є неробочими днями:
- Шевченківський день - 9 березня;
- День пам'яті та примирення - 8 травня;
- День Конституції України - 28 червня;
- День Незалежності України - 24 серпня;
- День сім'ї - друга п'ятниця вересня;
- День захисника України - 14 жовтня.
Крім того, до них додаються три традиційні свята:
- Новий рік - 1 січня;
- Різдво Христове - 7 січня;
- Великдень - один день.
Також в ІНП запропонували відмовитися від перенесення на понеділок святкового дня, якщо він випадає на вихідні (за винятком Різдва і Пасхи), що викликало бурхливе обурення частини суспільства.
Перший скандал з поляками
В липні 2016 року Сейм Польщі проголосував за резолюцію "Про встановлення 11 липня Днем пам'яті поляків, жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА". В'ятрович назвав це рішення про визнання Волинської трагедії "геноцидом" історичним непорозумінням. "Іменування події геноцидом передбачає одностороннє звинувачення української сторони в цьому конфлікті. При цьому замовчується, що такі ж злочини зафіксовані і з боку польського підпільного руху по відношенню до України. Та ж Армія Крайова та інші військові формування брали участь у масових вбивствах українського цивільного населення", - зазначав історик.
Скандал з польським законом про "бандеризм"
На початку 2018 року В'ятрович опинився в центрі скандалу навколо польської позиції також щодо діяльності УПА. У ніч на 1 лютого польський Сенат проголосував за зміни в закон про їх Інституті національної пам'яті, які передбачають кримінальне переслідування тих, хто буде заперечувати "злочини українських націоналістів, скоєні відносно громадян Польщі в 1925-1950 років". 6 лютого президент Польщі Дуда підписав цей закон, незважаючи на критику, зокрема з боку Ізраїлю, США, України.
В'ятрович гостро критикував польський закон. "Ми є свідками того, як в Польщі поступово утверджується політичний диктат над історією, вже є всі підстави говорити про поступове скорочення свободи слова в Польщі", - заявляв В'ятрович.
На думку В'ятровича, ситуація навколо закону про «бандеризм» є інформаційним протистоянням, яке непотрібне ні Києву, ні Варшаві, але на руку Російській Федерації. Він зазначив, що невипадково чи не єдина країна в світі, яка підтримала ухвалення цього закону – це Росія.
6 лютого Верховна Рада України засудила прийнятий у Польщі закон.
Кримінальна справу в Росії
У березні 2019 року Слідчий комітет Росії відкрив кримінальну справу "за фактом реабілітації нацизму" проти В'ятровича. На думку російських слідчих, В'ятрович заперечує "злочини військових злочинців країн гітлерівської осі" в роки Другої світової війни (маються на увазі члени ОУН і воїни УПА).
