Об’єднання ГУАМ повинно отримати нове політичне значення. Всі чотири країни, що входять до цього об’єднання зазнали зазіхання на територіальну цілісність та лишилися частини свої території внаслідок прямих чи посередницьких військових дій Російської Федерації. Сьогодні для країн ГУАМ відновлення територіальної цілісності, суверенітету та вироблення концепції і стратегії втримання агресивного та ворожого сусіда в рамках його кордонів на момент 22 серпня 1991 року, а також розвиток економічного співробітництва із забезпеченням національної незалежності наших держав - є першочерговим завданням.
Ситуація з Нагорним Карабахом та Придністров’ям заклали умови для перегляду кордонів суверенних країн в силовий спосіб державою, що з 1917 року так і не змогла зняти царську корону та будувати зовнішні відносини з точки зору економічного прагматизму, а не військової тоталітарної агресії.
Сьогодні цивілізований світ та Україна платять за те, що не змогли сказати рішуче «ні» агресивним діям у 1992 та 2008 роках. Мовчання призвело до створення нежиттєздатних псевдодержавних утворень, фактичною функцією яких є розміщення закордонних військових баз країни-агресора.
Маємо визнати, що наявність на територіях суверенних країн невизнаних «островів» псевдодержавності гальмує розвиток кожної з держав ГУАМ, обмежує їх можливості у сфері подальшого самовизначення та реалізації зовнішньої політики.
Всі останні роки ГУАМ сприймався як політичний проект, що має стати альтернативою російським геополітичним проектам, в тому числі й російським у нашому регіоні. Втім, на той час цілі, ризики, зовнішня та внутрішня політика кожної з учасниць заважала ефективно наповнити конкретним сенсом його діяльність, створити ефективний альянс, загальний ВВП якого становить 479 млрд.долл., а населення – 61 млн.осіб. Сьогодні наслідки військових конфліктів та зовнішньої агресії створили єдину платформу для функціонування ГУАМ. Об’єднання має бути спрямоване на відродження територіальної цілісності, боротьби з сепаратистськими проявами, агресивною політикою деяких країн периметру, протидії економічному тиску та війнам ззовні, адже і Грузія, і Молдова, і Україна неодноразово ставали жертвами ворожих економічних обмежень з боку Росії.
Україна, Молдова та Грузія є країнами, що знаходяться на шляху асоціативного членства з ЄС. Щодо Азербайджанської республіки діє Європейська політика сусідства, а ЄС для Баку є важливим торгівельним партнером. З огляду на це процес реформування економіки та наближення до стандартів ЄС може бути також спільною метою ГУАМ.
Таким чином, необхідно використовувати усі форми об’єднань, зокрема відродження й наповнення конкретним змістом роботи ГУАМ, що дозволить сформувати нові напрямки спільної діяльності. Маємо зробити все для того, щоб за умов збереження стратегічної зовнішньої політики кожної окремої з країн-членів, було сформовано нову стратегію розвитку цього геополітичного та геоекономічного проекту. Тільки за умови, що кожна з держав отримає бажане в цьому проекті, а на мій погляд, відновлення цілісності та забезпечення суверенітету та незалежності, є досить вагомими підставами для участі, ГУАМ зможе функціонувати ефективно та мати перспективи.
Ірина Фріз,
Народний депутат України,
Голова підкомітету Комітету національної безпеки та оборони,
Член Постійної делегації у Парламентській асамблеї ГУАМ
