Ельченко / Фото УНИАН

Чинний генсек ООН Пан Гі Мун міг би займати активнішу позицію у вирішенні російсько-українського конфлікту. Про це заявив новий посол України в ООН Володимир Єльченко, пише "Європейська правда".

Читайте такожЕкс-посол в РФ вважає, що розривати відносини з Москвою необхідно було на початку конфлікту

"До прикладу, подивимося на роль генерального секретаря ООН у вирішенні нашого конфлікту. Відверто кажучи, вона близька до нульової", – заявив Єльченко.

Відео дня

"Це відбувається тому, що генсека ООН обирає чи то затверджує саме Рада безпеки. І в першу чергу – п’ятірка постійних членів. Тому протягом наступних п’яти або десяти років, якщо ідеться про два терміни, він відчуває свою залежність, чи вдячність за підтримку. І слідує позиції постійної п’ятірки, чи то окремих її членів", - додав він.

Проте новобраний український представник зазначив, що саме під час дворічного членства України в Раді безпеки ООН буде обиратися новий генеральний секретар, а це створює для України "додатковий важіль впливу".

Він також підкреслив, що чинний генсек ООН міг би займати набагато активнішу позицію. Зокрема, підтримавши започаткування в Україні окремого офісу щодо Донбасу і Криму – окрім тієї місії ООН в Україні, яка є сьогодні.

"І достатньо було б його особистого рішення, яке не потрібно погоджувати в РБ ООН. Але…" – сказав Єльченко.

За його словами, офіс ООН не приділяє достатньої уваги питанню розмінування на Донбасі, незважаючи на те, що в ООН є значний досвід і кошти для вирішення цієї проблеми.

"Нинішній офіс ООН займається цим питанням, але "між іншим", а головне для них – гуманітарна допомога, права людини, моніторинги тощо. І тому цього не зроблено", – додав Єльченко.

Нагадаємо, в Організації об'єднаних націй офіційно стартувала передвиборча гонка за пост генерального секретаря.

Чинний генсек Пан Гі Мун, колишній глава МЗС Південної Кореї, повинен піти у відставку в кінці 2016 року, після двох п'ятирічних термінів на посаді. Через ротацію представників різних регіональних груп генсеком тепер може стати представник держави зі Східної Європи.

Відзначається, що список кандидатів складається за закритими дверима Радою Безпеки з 15 держав, з яких п'ять (Китай, Росія, США, Великобританія і Франція) володіють правом вето.