Нові виклики НАТО: адаптація через гнучкість

Військово-політична спільнота 28 країн євроатлантичного альянсу вирішила всерйоз відповісти на провокаційні виклики сучасного мінливого світу, які походять з-за меж східних та південних рубежів колективного об’єднання. Ці виклики стосуються, в першу чергу, надмірно самовпевнених дій Росії, що суперечать міжнародному праву, розповсюдження тероризму, кризи з мігрантами та біженцями, що пов’язано з переміщенням величезної кількості людей.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг переконаний, що, на сьогодні, не існує жодної неминучої загрози будь-якому члену Альянсу, але система колективної безпеки НАТО повинна стримувати небезпеки звідусіль та забезпечувати надійну оборону кожного члена організації. Він навіть заявив, що «НАТО відреагує як єдине ціле на будь-яку агресію проти будь-якого союзника».

Напередодні чергового саміту НАТО, який відбудеться 8-9 липня у Варшаві, країни-члени Альянсу здійснюють останні кроки з підготовки до прийняття амбіційного курсу на посилення та зміцнення системи колективної безпеки з часу завершення «холодної війни» з метою адаптації до все більш складного середовища, яке може створювати загрозу безпеці та загальнолюдським демократичним цінностям.

Країни-члени НАТО відверто висловлюють незадоволення діями Російської Федерації. Відбувається це не тільки через її готовність застосовувати військову силу для перекроювання суверенних кордонів незалежних країн, як це відбувається у випадку України та Грузії, але і через свідоме ігнорування позиції міжнародної спільноти щодо політичного урегулювання ситуації у Сирії, де громадянська війна давно вже перейшла у більш глобальний вимір та має значні наслідки далеко за межами Близького Сходу. У Сирії, з одного боку, чинний президент Башар аль-Асад хоче, за допомогою росіян, утриматися при владі, а з іншої – повітряні бомбардування Росії націлені більше не на бойовиків «Ісламської держави», а проти сил опозиції та зачіпають мирних мешканців, що, у підсумку, призводить до раніше небачених масштабів потоку біженців.  

Саме ці проблеми на минулому тижні розглядалися у Брюсселі на міністерській зустрічі очільників оборонних відомств НАТО, які прийняли відповідні рішення щодо зміцнення оборони та стримування. Зокрема, одним із вагомих повідомлень було те, що міністри оборони учасників Північноатлантичного альянсу погодилися посилити передову присутність на східному фланзі НАТО у Європі. Це рішення є важливим, з огляду на давні дискусії щодо практичного втілення 5 статті Вашингтонського договору про захист будь-якого союзника у разі нападу третьої країни або сторони. Посилення східного кордону матиме багатонаціональну складову та повинно додати впевненості членам НАТО з Центру та Сходу Європи.

Відповідне рішення щодо налаштованості зробити внесок у посилення військової присутності на східному рубежі Альянсу знайшло підтримку багатьох членів. Йому передувала заява з боку США про збільшення у чотири рази фінансування європейської ініціативи засвідчення оборонної підтримки на 2017 звітний рік, що становитиме 3,4 мільярди доларів. Глава Пентагону Ештон Картер заявив, що збільшення фінансування «розширює увагу, в тому числі, на стримування російської агресії проти союзників НАТО». За його словами, ці кошти також будуть спрямовані на покращення військової інфраструктури у Європі – аеродроми, навчальні центри та полігони, що повинно зміцнити військовий потенціал та дозволити здійснювати швидке розміщення сил у регіоні. «Усе це разом до кінця 2017 року дозволить нам швидко створити надзвичайно сильні об’єднані війська: повітряні, морські і наземні сили, які зможуть відповісти на широкому театрі дій, якщо буде необхідно», - заявив Картер. Він закликав союзників по Альянсу вживати більше кроків для побудови надійної оборони і стримування потенційних загроз. Зокрема, це також стосується протидії гібридним, кібер- та інформаційним загрозам.

Іще одним важливим рішенням є посилення ролі НАТО у міжнародних зусиллях щодо спостереження в Егейському морі за незаконним потоком мігрантів та біженців, а також протидії незаконній торгівлі людьми та злочинним мережам. В тому регіоні вже розміщена Друга постійна військово-морська група Альянсу під німецьким командуванням. Діяльність групи буде спрямована на збір первинної інформації та спостереженні за ситуацією в Егейському морі. Разом з тим, грецькі й турецькі Збройні сили не здійснюватимуть операції в територіальних водах та повітряному просторі одна одної.

Крім того, офіційно стало відомо, що також розглядаються можливі варіанти залучення НАТО до надання допомоги міжнародній коаліції у боротьбі із терористичним угрупуванням «Ісламська держава» у Сирії та Іраку. Так, хоча Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив про намір направити розвідувальні літаки Системи дальнього радіолокаційного виявлення й управління (AWACS) для підтримки зусиль міжнародної коаліції у боротьбі з ІДІЛ, очільник Пентагону Ештон Картер пішов ще далі, сказавши, що наразі вивчається можливість приєднання НАТО до міжнародної коаліції в якості окремого члена коаліції. Це, на його думку ,повинно допомогти нарощенню потенціалу партнерів, навчанню наземних сил та стабілізаційної підтримки. Однак питання приєднання НАТО до очолюваної Сполученими Штатами коаліції по боротьбі з ІДІЛ ще потребує подальшого обговорення.

Таким чином, в Альянсі відкрито заявляють, що світ став більш небезпечним, і саме тому система колективної безпеки 28-х країн не повинна стояти осторонь, а повинна відповідати на увесь спектр можливих загроз. Опорою цієї відповіді стане гнучкий підхід з впровадження сучасної системи стримування та оборони.

Віталій Саєнко