Стихія у Західній Україні випробовує на міць не лише тих, хто протидіє їй у буквальному розумінні слова - місцевих мешканців і рятувальників - вона стає своєрідним іспитом і для влади. Чи адекватною є реакція політиків, чи достатньою є їх здатність мобілізуватися, взяти відповідальність на себе, не шукаючи крайнього, чи вистачить у них мудрості хоч на час біди забути про чвари? Про це ми запитали експертів...
Кость Бондаренко, директор Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна:
Коли йдеться про боротьбу влади із наслідками стихії, то можна говорити лише про роботу уряду – весь тягар упав саме на його плечі. В той же час секретаріат Президента звинуватив Юлію Тимошенко у тому, що вона не брала участі у святкуванні 1020-ої річниці хрещення Русі. А потім почав звинувачувати її у недостатньо ефективних діях щодо подоланні стихії. Варто відзначити, що уряд та й взагалі вся виконавча система влади опинилися у дуже складній ситуації. Так, невнесення змін до бюджету робить роботу по компенсації збитків від повені просто нереальною. Всього потрібно додатково понад три мільярди.
Враховуючи обставини, думаю, що Президент міг би піти у відпустку тільки після того, коли останній постраждалий від повені отримає компенсацію і в західних областях настане спокій. Вважаю, його відпустка абсолютно недоречна.
Тарас Березовець, директор PR-групи «Політтех»:
Візити в постраждалі регіони, зустрічі з людьми Юлії Тимошенко на місцях я би порівняв з тим як блискавично до свого першого президентства зійшов Володимир Путін. Хоча у даному випадку аналогії не завжди доречні, Тимошенко діє не як якийсь інший політик, а так як має діяти саме Тимошенко. Натомість приголомшливим для постраждалих людей було рішення Президента відправитись у відпустку. Незрозуміло, правда, як Ющенко керуватиме надзвичайними операціями з порятунку людей з кримських пляжів, за сотні кілометрів від людської трагедії.
Сергій Таран, голова правління Центру соціологічних і політологічних досліджень "Соціовимір":
Президент мав би дуже чітко заявити про бачення разом із урядом спільного погодженого бюджету, щоб на сесії знову не пропонувались два законопроекти бюджету. Звичайно, на Вікторові Ющенку зараз лежить важлива робота із депутатами, за яких він несе персональну політичну відповідальність. Вони повинні прибути до Києва на сесію Ради. Це, насамперед, стосується блоку «Наша Україна – Народна самооборона», де існують дуже різні погляди як на роботу ряду, так і щодо бюджетного процесу. Тому, думаю, що це саме ті напрямки, де Президент міг би попрацювати інтенсивніше.
Може статися так, що сесія буде зібрана, але чи буде робота результативною – це велике питання. Адже потрібна більшість, причому зі сторони демократичної коаліції. Це було би свідченням дієздатності коаліції. А для цього потрібно спільна позиція Уряду і Президента.
Не виключено, що зміни будуть прийняті неповним складом демократичної коаліції. Коли на сесію збереться три фракції -БЮТ, НУ-НС і КПУ- і бюджетні зміни ухвалять БЮТ, комуністи і частина НУ-НС, то це буде результат, який свідчить про рівень дієздатності коаліції. Це той момент, де Віктор Ющенко мав би працювати, щоб демкоаліція підтвердила свою політичну спроможність приймати рішення.
В той же час, я не бачу великої інтриги в тому, що під час бюджетного процесу Президент відбув у відпустку. Хоча мені здається, що зараз просто не час для відпустки, коли на території половини країни фактично оголошується надзвичайний стан.
