фото УНИАН

Про це він сказав сьогодні під час зустрічі з лідерами успішних українських стартапів, повідомили УНІАН у прес-службі глави держави.

Читайте такожОбама та союзники з НАТО на саміті у Варшаві очікують, що Порошенко особисто доповість про ситуацію в Україні – посол

«Ті повідомлення в ЗМІ, які ми мали щодо обшуків, «наїздів» на ІТ-компанії, не приносять користі ані державі, ані іміджу України в світі, ані наведенню справедливості. Може, і є проблеми з тим, що хтось використовує не за призначенням пільги та підтримку, яку держава надає ІТ-індустрії, але боротися з цим точно треба не через обшуки у відомих ІТ-компаніях», - наголосив президент.

Відео дня

Порошенко позитивно відзначив розвиток стартапів в Україні, додавши, що нині 3% українського ВВП створює ІТ-галузь, і за останній час в цій сфері було створено 15 тис. робочих місць з середньою зарплатою не менше 2 тис. доларів.

Глава держави відзначив значні перспективи української ІТ-індустрії. Порошенко запевнив, що влада працює над покращенням інвестиційного клімату, в тому числі на це спрямовані зміни до Конституції в частині реформи судочинства. Також розробляються та проводяться зміни в адмініструванні податкової системи та захисті чесного і прозорого бізнесу від будь-яких утисків з боку правоохоронних органів.

У свою чергу представники успішних українських стартапів звернулися з ініціативою створення спеціального державного інституту, який буде опікуватися питаннями інновацій.

Щодо виділення бюджетних коштів на інноваційні проекти, глава держави підкреслив, що держава буде фінансувати ті напрямки, які на сьогоднішній день вирішують питання її виживання. Зокрема, Міністерство оборони та «Укроборонпром» фінансуватимуть розробки в галузі оборонної промисловості.

Представники українських стартапів також звернули увагу на складність оформлення робочої візи в Україну для іноземців. Президент зазначив, що візи в ІТ-індустрії мають видаватися за окремою процедурою, і для цього має бути розроблений відповідний законопроект.

За даними прес-служби, у зустрічі взяли участь, зокрема, президент компанії ”Квазар-Мікро” та засновник і президент hi-tech холдингу KM Core Євген Уткін, засновник компанії Kodisoft Дмитро Костик, засновник і головний виконавчий директор інвестиційної компанії Horizon Capital Олена Кошарна, заступники глави Адміністрації президента Дмитро Шимків та Ростислав Павленко, радник президента Олександр Пасхавер.

Читайте такожПорошенко спустився з гори Карачун і розповів про ситуацію з телевежею (фото)

Як повідомляв УНІАН, 12 квітня прес-служба СБУ заявила про те, що силовики припинили в Києві діяльність грального онлайн-бізнесу, який перебував у підпорядкуванні двох IT-компаній з російським корінням і займався фінансуванням незаконних терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР». 

Пізніше в ЗМІ з`явилася інформація про те, що обшуки проводилися в київській компанії Lucky Labs, яка займається розробкою програмного забезпечення і входить до складу IT-бізнесу «Ем Айті Компані».

Як повідомила у відповідь на запит УНІАН менеджер з персоналу Lucky Labs Марія Лісова, торік СБУ вже проводила обшук в офісі Lucky Labs з подальшим вилученням техніки, після якого компанія змушена була звернутися до суду, який постановив повернути компанії вилучене обладнання. За словами Лісової, цього року Lucky Labs також має намір вирішити це питання за допомогою судового втручання.

У 2015 році почастішали випадки проведення обшуків українських IT-компаній силовими структурами з подальшим вилученням обладнання. Зокрема, на початку вересня СБУ провела обшуки в дніпропетровському офісі компанії Luxoft, у липні – в офісі компанії Plarium, а в січні 2016 року – в офісі інтернет-провайдера «Адамант».

Згідно з оцінками представників IT-галузі, в результаті обшуків і вилучення серверів підприємства минулого року втратили близько 10-15 млн дол.

24 грудня 2015 року депутати зареєстрували у Верховній Раді проект закону №3719 «Про внесення змін до КПК України щодо окремих питань слідчих дій з метою забезпечення додаткових гарантій законності при їх проведенні». Даний законопроект передбачає обмеження можливостей правоохоронних органів щодо вилучення серверів IT-компаній, щоб таким чином захистити бізнес від протиправних дій силовиків.