Резолюція ООН з вимогою до Ізраїлю припинити переселенську діяльність на палестинських територіях була абсолютно врівноваженою та враховує і ізраїльські, і палестинські інтереси. Дана резолюція йде в контексті всіх попередніх, які стосувалися врегулювання конфлікту на Близькому Сході. Переселенська активність Ізраїлю справді є ключовою перешкодою на шляху до мирного врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту. Ізраїль проводить переселенську діяльність, порушуючи міжнародне право і фактично здійснюючи військовий злочин, адже він змінює демографічну ситуацію на окупованих територіях.

Відповідну резолюцію ООН виносить на голосування щороку, як і щороку цю резолюцію ветували Сполучені Штати Америки. Але за вісім років каденції Обами прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху настільки зіпсував із американським президентом відносини, що Обама цього року, перед уходом з посади, вирішив дати останній ляпас Нетаньяху за те, як він поводився.

Все це в значній мірі ускладнює позиції самого Бібі. Він відчуває, що скасувати резолюцію ООН неможливо (попри те, що він розповідає, що Трамп щось-таки з цим зробить), тобто розвернути ситуацію назад буде дуже складно. Зрозуміло, що Ізраїль не припинить будівництво поселень на палестинській території і буде ігнорувати резолюцію ООН.

Відео дня

Чому Україна підтримала цю резолюцію ООН? Цілком зрозуміло: Україна й сама має окуповані території, а закон і міжнародне право мають бути однаковими для всіх

Вся ця історія подібна до ситуації, яка свого часу виникла довкола Східного Єрусалиму. Тоді Ізраїль анексував цю територію, і всі країни-учасниці Ради безпеки ООН проголосували проти цього й засудили анексію (США тоді утрималися). В результаті Єрусалим так і не був визнаний столицею ізраїльської держави. Тобто з юридичної точки зору і точки зору закону, дії Ізраїлю через судові механізми зможуть бути опротестовані у майбутньому.

Чому Україна підтримала цю резолюцію ООН? Цілком зрозуміло: Україна й сама має окуповані території, а закон і міжнародне право мають бути однаковими для всіх. В нашому випадку Росія в Криму проводить політику переміщення населення, про що говорять, і кримські татари і українці: на півострів дуже активно завозяться люди з російського материка. По суті, здійснюється військовий злочин. Ситуація з Ізраїлем та палестинськими територіями є аналогічною до того, що Росія робить у Криму.

Отже, в України не було вибору. Наскільки мені відомо, Україна намагалася максимально допомогти Ізраїлю, добиваючись перенесення розгляду Радою безпеки ООН цієї резолюції. Але США наполягали, щоб голосування відбулося. Власне, й не Україна виносила цю пропозицію на обговорення Ради безпеки ООН — це зробили інші. Тож у такій грі, коли задіяні гравці рівня США, було очевидним, що в України не було варіантів запобігти розгляду резолюції.

Багато хто каже, що Україні слід було утриматися і не голосувати взагалі. Переконаний: утриматися не можна було! Адже «утриматися» було б рівнозначно тому, аби Україна проголосувала проти резолюції, а це б означало «підвісити» міжнародне право по відношенню до України. Ви скажете: «Але ж США утрималися». Так, але в цій ситуації США, утримавшись від висловлення власної позиції, проголосували «за» резолюцію. Все це — тонкощі дипломатії, які треба розуміти.

Що ж до реакції Бібі Нетаньяху на позицію України, слід зазначити, що він — доволі неврівноважена людина. А Україна — дуже зручний об’єкт, на якому можна вимістити своє зло, розчарування і роздратування

Загалом, на терезах з одного боку — цілком прогнозована реакція Бібі Нетаньяху, з іншого — прогнозовані юридичні та політичні наслідки для України і реакція інших країн в разі, якби ми утрималися при голосуванні, зважаючи, що ми теж маємо проблему окупованих територій. Тобто Україна мала голосувати за цю резолюцію.

Що ж до реакції Бібі Нетаньяху на позицію України, слід зазначити, що він — доволі неврівноважена людина. А Україна — дуже зручний об’єкт, на якому можна вимістити своє зло, розчарування і роздратування. Вона, в даній ситуації, у слабкій позиції, і від нашого голосу практично нічого не залежить. Тому Бібі Нетаньяху може робити з Україною все, що йому заманеться.

Попри наявний міф про стратегічні відносини, Україна і Ізраїль не є стратегічними партнерами, ніколи не були та, швидше за все, ніколи ними не стануть. Ми є країною, яка не має постійного місця в Раді безпеки ООН, а, отже, наш голос не є аж таким важливим для Ізраїлю. Але, очевидно, в короткостроковій перспективі ми матимемо погіршення відносин із Ізраїлем у зв’язку з реакцією Бібі Нетаньяху. Проте, думаю, що через місяць-півтора все це зміниться. Крім того, у стратегічному плані, в плані ширших відносин між ізраїльтянами та українцями, симпатії між народами, взаємної підтримки та допомоги - це голосування ні на що не вплине.

До того ж, цілком ймовірно, що ця історія спровокує внутрішні зміни в Ізраїлі, і там відбудеться зміна влади. Адже ми вже почули позицію ізраїльської опозиції, яка критикує і далі ще більше буде критикувати Бібі, бо це дуже серйозний прокол ізраїльської політики: псувати відносини з американцями — це треба вміти. Це може стати причиною падіння кабінету Нетаньяху.

Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень