Світові видання вважають, що Росія через газ хоче відновити свій вплив на Україну
Про це йдеться у матеріалах іноземної преси за останні декілька днів, повідомили УНІАН у прес-службі Міністерства закордонних справ України.
Так, газета „Вашингтон Таймс” (США) у статті „Російська газова війна„ констатує, що 11 осіб загинули від переохолодження, десятки тисяч тремтять від холоду. “Це справжня гуманітарна катастрофа, яку викликала найпотужніша енергетична криза в Європі з часів арабського нафтового ембарго 1973 року. Цілі міста в Східній Європі залишилися без опалення. Не дивно, що Росія втрачає свою репутацію надійного постачальника газу. А європейці просто божеволіють”, підкреслюється в статті.
Далі видання висловлює думку, що це не тільки газова криза. “Москва дає українцям, Європі та Сполученим Штатам сигнал про те, що Україна повинна залишитися у сфері російського впливу, і шлях до НАТО їй закрито. Москва давно вже використовує енергію як геополітичну зброю. За останні сім років Москва погрожувала припиненням поставок низці держав”, - пише „Вашингтон Таймс”.
На думку видання, оскільки в 2010 році Україну чекають президентські вибори, Росія йде на ескалацію газової кризи, щоб дискредитувати Президента України Віктора ЮЩЕНКА та прем`єр-міністра Юлію ТИМОШЕНКО в очах виборців. “Російські лідери прагнуть позбавити Україну важелів впливу на “Газпром”, якими вона володіє як країна-транзитер, і показати європейцям, що Київ є ненадійним партнером. Таким чином Москва хоче виправдати пропоновані Росією плани будівництва газопроводів в обхід України”, - цитує газету український МЗС.
Журнал „Форбс” (США) 14 січня цього року, коментуючи відносини між Україною та Росією, зазначає, що їх ускладнює неприйняття Росією прагнення України вступити до НАТО і стати союзницею Заходу. На думку журналу, російські лідери зображують членство України в НАТО як серйозну загрозу безпеці Росії, але насправді воно стало б загрозою лише для нинішньої недемократичної олігархічної системи Росії.
“Форбс” відзначає, що Росія та Україна мають багато спільного, і приклад орієнтованої на Захід і демократичної України міг би серйозно дестабілізувати режим, який панує сьогодні в Росії. “Можливо, росіяни вважають, що настав ідеальний час здійснити на українців економічний тиск”, - йдеться в матеріалі.
Газета „Investor`s Business Daily” (США) у статті від 14 січня цього року „Путін показує своє справжнє обличчя” також коментує “газову суперечку” між Україною та Росією.
На думку журналіста газети, варто запам`ятати, що Росія готова використовувати газ як “політичну зброю і зводити за його допомогою старі рахунки, навіть якщо в результаті її найкращим клієнтам доведеться мерзнути”. Автор висловлює думку, що політичне підґрунтя газової гри Кремля стало виходити на поверхню. ЄС зміг швидко домовитися про відправку своїх спостерігачів для контролю за транзитом європейського газу. Замість того, щоб всіляко йому сприяти, Росія почала прискіпуватися до юридичних дрібниць, і всіляко відтягувати поновлення поставок.
У статті зазначено, що росіяни несподівано відкопали старий план "приватизації" в Україні, що дозволяє В.ПУТІНУ скуповувати трубопроводи. “Звичайно, в самій ідеї приватизації немає нічого поганого, але у вустах лідера, який фактично націоналізував російську енергетику, а зараз змусив Європу мерзнути, це звучало як спроба захоплення контролю. В.ПУТІН намагається дискредитувати Україну перед Німеччиною, найближчою до Росії європейською країною. Цілком імовірно, що цим він також готував ґрунт для зміни режиму”, - йдеться в статті.
Видання пише, що “перед нами звичайна спроба маніпуляції”. “Головною ознакою того, що для В.ПУТІНА енергія є зброєю, став масштаб збитків “Газпрому”, який оприлюднили, коли В.ПУТІН, який присікався до дрібниць, відклав укладення договору - 800 мільйонів доларів або, за даними інформаційного агентства Новости, 120 мільйонів доларів на день. Це набагато більше тих 600 мільйонів, які, як стверджує Росія, заборгувала їй Україна. Жоден розумний бізнесмен не допускав би таких втрат тільки для того, щоб отримати з України набагато меншу суму. Однак так може вчинити нафтовий тиран, який піклується не про гроші, а про зведення рахунків”, - йдеться в матеріалі.
Газета „Файненшл Таймс” (Велика Британія) 12 січня цього року у статті “Болгари переглядають зв’язки з Москвою” зазначає, що газова криза змусила багатьох болгар задуматися над їх тісними зв’язками із Москвою.
„Болгарам відкрилися очі, – стверджує колишній посол Болгарії у Росії. - Дуже скоро люди лютуватимуть”. Така реакція може вплинути на реалізацію політичної стратегії Москви в Болгарії, яка довгий час була найближчим союзником Москви в ЄС.
Газета пише, що свідченням люті болгар на Росію стало спалення її стягу напроти російського консульства у Варні. У Сербії лють громадян на Москву зосередилася в Крагуєвачі, мешканці якого спалили російський прапор.
Газета “Монд” (Франція) 12 січня цього року зазначає, що після того, як Росія почала переслідувати мету відновити свій статус великої держави, її відносини з ЄС суттєво погіршилися. Найбільш серйозна напруженість у відносинах на сьогодні пов‘язана із питанням щодо майбутнього колишніх радянських республік, які прагнуть звільнитися від впливу Росії, зокрема, України та Грузії, чиї погляди звернені у бік Європи. Видання зауважує, що Росія намагається відновити той контроль, який вона мала над цими державами в недалекому минулому.
