"Для визначення власної позиції стосовно дотримання "Мінську" маю десять причин", - написала Фріз на своїй сторінці у Facebook, зазначивши, що питання щодо ефективності угод їй ставлять часто.
"Перша. На Мінських домовленостях побудована вся санкційна політика ЄС та США. Наші західні партнери не наполягають на зміні ані формату, ані змісту домовленостей. Україна в процесі відновлення миру та повернення територій працює з західними партнерами, а у партнерських відносинах будь-яке рішення має бути узгоджене. Спільна позиція полягає, зокрема, у тому, що немає жодної впевненості у тому, що Росія сяде за стіл переговорів та буде брати участь в обговоренні в новому форматі чи з іншим змістом угоди. Розширення переговорного формату неможливе без попередніх переговорів з Вашингтоном, які були неможливі під час передвиборчої кампанії в США та вимагали завершення формування нового кабінету. Провал потенційних переговорів з цього питання одночасно призведе до руйнації Мінських домовленостей та втрати механізмів стримання РФ через санкційний тиск.
Читайте такожПолітичні кола Росії застосовують придністровський сценарій на Донбасі - Фріз
Друга. Мінські домовленості підписувалися в період найбільш «гарячої фази» війни на Донбасі та періоду, коли українські Збройні сили були ще не сформовані в достатньому у обсязі для здійснення захисту. Було потрібне швидке рішення, що мало зупинити вбивства українців, надало б час на злагодження, зміцнення та озброєння армії. Такe рішeння було знайдeнe разом з партнeрами. Сьогодні у випадку їх перегляду не гарантоване збереження рівня тиску з боку ЄС, де необхідне консолідоване одноголосне рішення всіх країн-членів щодо Росії. Ситуація всередині ЄС змінюється, змінилася ситуація на фронті у порівнянні з 2014 – початком 2015 року. В США триває трансформаційний період, який потребує часу для нової Адміністрації визначитися зі стратегією тиску на Росію. Тому підняття питання про відмову від «Мінська» та ініціація нового (непрацюючого) формату переговорів небезпечне та шкідливе для національної безпеки.
Третя. Підняття питання щодо зміни формату або змісту домовленостей буде використане для звинувачення України у виході з процесу або його порушенні, що призведе до послаблення наших міжнародних позицій
Четверта. Сьогодні Мінські домовленості – документ, на який спирається міжнародна спільнота у процесі вирішення конфлікту (війни) на Донбасі. Вони є маркером дотримання угод сторонами. Відповідно дії РФ та ОРДЛО оцінюються через призму чинної угоди на користь Україні.
П’ята. Тези про те, що Мінські угоди не працюють – неправда, адже невиконання Росією та маріонетковими ДНР/ЛНР їх умов є постійними акцентами наших партнерів при вирішенні питань продовження дії санкцій проти агресора та обранні зовнішньополітичної стратегії щодо Кремля.
Шоста. За кілька років дії «Мінська», незважаючи на постійні спекуляції, вибори на окупованих територіях не проведені та немає жодних ознак їх підготовки.
Сьома. Російська Федерація – дивний приклад гібриду Радянського Союзу та Російської імперії. Обидві дeржави впали через економіку. Економічні санкції – найбільш ефективний невоєнний механізм боротьби з країною-агресором. "Мінськ" надає таку можливість.
Восьма. Питання звільнення заручників та припинення вогню – виключно питання політичного рішення Російської Федерації. Їх прискорення або реалізація не можуть бути гарантовані жодним міжнародним документом через правовий нігілізм російської влади.
Дев’ята. Немає правової моделі, яка б надавала гарантії беззаперечного виконання мирних угод країною, яка веде гібридну агресію в усьому європейському регіону.
Десята. Сьогодні є дві моделі поведінки. Західна – що полягає у дотримання зобов’язань, що формує імідж та довіру до країни і в інших питаннях. Російська – що полягає у тотальній руйнації міжнародного права, угод та правил. Особисто я нe бачу альтeрнативи західній модeлі", - написала Фріз.
