За рік роботи уряду на чолі з прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом найпродуктивнішими міністрами стали віце-прем'єр-міністр - міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, міністр закордонних справ Павло Клімкін, міністр освіти та науки Лілія Гриневич та міністр культури Євген Нищук. Про це йдеться в дослідженні Комітету виборців України: «Річниця уряду: чи вдалося Гройсману налагодити співпрацю з Радою?», яке було виконано в рамках проекту «Дослівно».
Читайте такожЕксперти не побачили підстав для відставки уряду Гройсмана - опитування
Також до першої п'ятірки увійшов міністр оборони Степан Полторак. Дослідження засвідчило, що саме законопроекти, розроблені відомствами зазначених міністрів, найчастіше ухвалює Верховна Рада.
Зокрема, зазначається, що український парламент приймає в середньому 50% законопроектів, розроблених МЗС, 38% - Мінрегіонбуду, 33% - Міносвіти та Мінкультури, 31% - Міноборони.
Разом з тим, сказано, що також високі показники результативності (51%) у Міністерства фінансів, яке очолює Олександр Данилюк.
«Однак результативність Мінфіну радше пов’язана не з персоною міністра, а зі статусом відомства. Саме Мінфін розробляє більшість законопроектів, що стосуються державних видатків і які активно підтримує Кабмін», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.
У КВУ повідомили, що із 4 законопроектів МЗС два стали законами, із 16 законопроектів Мінрегіонбуду законами стали 3 і ще 3 було прийнято в першому читанні, із 6 законопроектів Міносвіти 2 стали законами, із 3 законопроектів Мінкультури законом став 1, із 13 законопроектів Міноборони три стали законами.
Окрім того, наголошується, що позитивну динаміку також демонструє Міністерство інфраструктури Володимира Омеляна. Як правило, кожен четвертий законопроект Мінінфраструктури стає законом.
Водночас, дослідження демонструє, що антилідерами рейтингу є міністр економічного розвитку Степан Кубів та міністр соціальної політики Андрій Рева. У КВУ заявили, що саме ці міністерства подали найбільше законопроектів, однак менше 20% з них стали законами. Із 32 законопроектів Мінекономрозвитку законами стали лише 4, із 40 законопроектів Мінсоцполітики – також 4.
«Очевидно, що бажання депутатів приймати урядові закони залежить не лише від конкретного міністра, але й від відповідного напрямку реформи. До прикладу, законопроекти в сфері децентралізації природно мають більше шансів бути ухваленими. Однак, якщо міністерство подає в парламент три десятки законопроектів, а з них приймають 3-4, то це не є нормальним. Відповідні міністри мають краще працювати з Радою, або ж результативність їхньої роботи буде під сумнівом», - зазначив голова КВУ.
Довідка. Проект «Дослівно» аналізує політичні сили, а також те, як окремі політики виконують свої обіцянки. Експерти Комітету виборців перевіряють і досліджують публічні вислови політиків, законотворчі ініціативи, виборчі програми. В рамках проекту було презентовано аналітичні дослідження: «Хто саботує проведення реформи децентралізації в Україні?», «Як парламентські фракції виконують свої обіцянки у частині соціальної політики?», «Два роки Верховної Ради: як фракції виконують свої передвиборчі програми?» та «Аналіз фінансових звітів партій: на що пішли державні гроші?».
