Україна стосовно прогресу реформ займає 20 місце в порівнянні з іншими 29 країнами колишнього соцблоку. Про це повідомляється в свіжому випуску журналу "Новое время".
НВ порівняв прогрес у країнах колишнього соцблоку з 1991 року, використовуючи думки експертів і масштабний звіт ЄБРР. За основу порівняння редакція взяли звіт Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) під назвою Transition Report за 2016-2017 роки. У ньому фігурує 30 молодих демократій Східної Європи і Центральної Азії — майже весь колишній соцтабір плюс Туреччина і Греція.
У звіті ЄБРР оцінено прогрес у покращенні умов ведення бізнесу в різних секторах економіки, зміни бізнес-середовища в цілому, а також зміни в якості інститутів влади, освіти та інших сфер за останні чверть століття. З допомогою даних ЄБРР створили своєрідну карту реформ — рейтинг якості та результативності змін економіки, держуправління і суспільства.
Лідерами в цьому заліку стали Естонія, Польща та Словаччина. На цій карті визначили і місце України: країна посіла 20-у сходинку. Причому вище виявилися не тільки країни - члени Євросоюзу, а також Росія і навіть Вірменія з Албанією. Нижче — лише середньоазіатські диктатури, Білорусь і самі неуспішні осколки колишньої Югославії.
Читайте такожНімеччина направляє до України уповноваженого з питань децентралізації
Своїми болючими, але рішучими реформами Естонія, Польща, Словаччина, Угорщина та інші лідери карти реформ забезпечили власним громадянам краще життя.
В Естонії, яка стала №1 у рейтингу за успіхами в реформах, ВВП на душу населення становить $ 17,9 тис. У Польщі — № 2 — він трохи менше, на рівні $ 15 тис. Україна ж недарма опинилася лише на 20-му місці: її показник ВВП на душу населення склав лише $ 2,9 тис.
Різниця стала наслідком безлічі реформ або їх відсутності. В Естонії та Польщі, приміром, жителі легко можуть купувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Українці позбавлені подібного через мораторій на продаж землі, який Верховна рада продовжує з року в рік, що б'є по зростанню аграрної галузі. Не дивно, що середній показник зростання української економіки за 2010– 2017 роки негативний — мінус 0,13%. І справа навіть не у війні. Україна заслужила своє 20-е місце і тим, що довгий час субсидувала газ для населення, платила резервами Нацбанку за стабільний курс гривні і займалася дорогими інфраструктурними проектами, наростивши свій держборг до рівня 80% ВВП. В Естонії цей показник, наприклад, дорівнює лише 9,5%.
Оцінюючи карту реформ України та її сусідів, Андерс Аслунд, старший науковий співробітник Atlantic Council, додає: країна багато зробила для макроекономічної стабілізації — відпустила курс гривні, підсилила дію ставки центробанку на ставки грошового ринку. Але помітного ефекту від економічних реформ немає, тому що українська корупція надзвичайно потужна і зводить до нуля більшість досягнень.
В цілому, в реформах, що стосуються регулювання та якості бізнес-середовища на ринку електроенергії, країна більш або менш успішною у порівнянні із іншими державами Східної Європи та Центральної Азії.
Однак немає прогресу у виконанні програми приватизації. Законодавство не дозволяє гнучко встановлювати ціну на держактиви, крім того, більшість з них обтяжені боргами або представляють інтерес для місцевих олігархів і політиків, всіляко блокують продаж. У підсумку аукціони не привертають уваги іноземних інвесторів, і такі гіганти, як Одеський припортовий завод, "Центренерго", цілий ряд обленерго, Турбоатом, Суми-хімпром, залишаються в руках держави, яке не здатне ними ефективно управляти.
І те ж саме відбувається з рештою держвласності, яка включає на сьогодні майже 3,5 тис. підприємств, більша половина яких ще й не працює.
Читайте такожГройсман пропонує дозволити бізнесу відносити на витрати інвестиції в освіту
Для порівняння, естонське приватизаційне агентство в ході реформ продало приватним інвесторам майже все,що було на балансі уряду: Естонські залізниці, Естонські авіалінії, Талліннський порт і Естонську телекомунікаційну компанію. У підсумку до 2006 року сумарні іноземні інвестиції в країну склали 95% ВВП, рівного € 10 млрд.
Не дивно, що в першій половині 2000-х економіка Естонії зростала щонайменше на 6% в рік, а іноді і більш ніж на 10%. Ключовою рушійною силою стали іноземні інвестиції.
В Естонії також зуміли вибудувати ефективну пенсійну систему. У неї два рівня — державні відрахування та накопичувальні. Кошти, одержувані за рахунок другого рівня,—мова йде про сотні мільйонів євро (і це для мікроскопічної порівняно з Україною країни) — йдуть в інструменти грошового ринку, надаючи додаткову підтримку економіці.
В Україні ж до пенсійної реформи лише приступають. І про накопичувальному рівні уряд говорити поки навіть не вирішується. У Центрі економічної стратегії (ЦЕС) відзначають успіхи України у реформуванні системи держфінансів. В першу чергу мова йде про децентралізацію, яка збільшила доходи місцевих бюджетів майже на 50%. Крім того, державний енергогігант НАК "Нафтогаз України" почав заробляти гроші.
Дані рейтингу свідчать, що на рівні з іншими країнами регіону виявилися і результати вітчизняних реформ в аграрному та телекомунікаційному секторах, на ринку нерухомості, в банківській галузі.
В Україні є великі проблеми з доступом малого та середнього бізнесу до банківського і будь-якого іншого фінансування.
Кредитування в країні почало відновлюватися тільки в другому кварталі 2017-го, і рейтинг це чітко показує. Більшість підприємців або відкладають плани щодо розвитку, або фінансують їх власним обмеженим капіталом.
У той же час великий бізнес і так перепозичений. Підводячи риску під економічною складовою українських реформ, Білан з Dragon Capital підкреслює: всі легкі заходи в цьому напрямку вже прийняті. Залишилася складна робота.
Зараз НАБУ, згідно зі звітом самого бюро, веде виробництва, загальна сума збитків держави з яких дорівнює 87 млрд грн. А це приблизно 11,2% доходів держбюджету на 2017 рік. НАБУ заарештувало понад 200 об'єктів нерухомості і гроші — 590 млн грн і $ 80 млн. І запобігло розкрадання 880 млн грн. Куди більший ефект від дій бюро могла б дати повноцінна реформа судової системи.
Недостатнім, за оцінками експертів та даними, виглядає і якість держінститутів влади, регуляторів. В цілому воно непогане. Але поступається країнам Вірменії та Чорногорії.
Те ж саме — з освітою: вітчизняна має середню якість, приблизно як Сербії та Туреччині. Але до Польщі, яка в цьому показнику № 1, Україні далеко. В результаті більш наростаючий потік вітчизняних абітурієнтів обирають своїми альма-матер польські вузи.
За показником доступу до госсервісів Україні теж пишатися нічим. Втім, як і Росії, Словаччині, Молдові. Ще один важливий момент, на який звертають увагу багато західні експерти,— це регулювання ринку праці, в першу чергу умови найму та звільнення співробітників. Тут справи в Україні йдуть гірше, ніж навіть у Узбекистану.
Модернізації держави від українських властей чекає МВФ, Євросоюз і, врешті-решт, саме суспільство. Згідно з даними Київського міжнародного інституту соціології, рівень підтримки окремих реформ варіюється від 60% до 90%. При цьому зростає і розчарування населення змінами в країні.
І все ж головним гальмом для вітчизняних перетворень, на думку аналітиків, є не кризові часи і обережність влади, а корупція і політичні цикли, пов'язані з виборами.
Політичні інтереси — це ще і вітчизняний парламент, негативну роль якого в модернізаційних процесах добре ілюструє ситуація з переформатуванням медичної сфери.
Ще більш показова негативна роль парламентаріїв у земельній реформі — вітчизняні політики законсервували запуск сільгоспземель в комерційний оборот на два десятиліття. Ключовий аргумент — щоб не постраждали інтереси сільських жителів.
Читайте такожПорошенко продовжив мораторій на відчуження гуртожитків до жовтня 2019 року
У реформуванні успішних країн Східної Європи величезну роль зіграв Євросоюз, надаючи доступ до мільярдних інфраструктурним і технологічних фондів. Крім того, мандат кредитувати проекти в Румунії, Болгарії, Угорщині отримав Європейський інвестиційний банк, фінансовий гігант ЄС.
Україна теж отримувала допомогу Євросоюзу, однак не в таких масштабах. І не тому, що ЄС більше подобається Румунія чи Болгарія: ці країни набагато охочіше і швидше виконували вимоги політичного блоку угод з ЄС, в той час як українська влада постійно намагалися домовитися з європейцями про компромісний варіант.
Державні борги та обмежені можливості бюджету тепер максимально звузили уряду простір для маневру і зробили ще більш болючими для населення наслідки реформ.
В Україні політичний фактор, на думку експертів, продовжить негативно впливати на темп нововведень. Бєлан прогнозує, що найближчим часом буде ще кілька сплесків реформаторської активності влади — приймуть нову пенсійну систему, можливо, відбудуться зрушення у сфері землі та приватизації.
"Але з 2018-го, мені здається, сплесків вже не буде",— говорить експерт. Вона пояснює: перед президентськими і парламентськими виборами 2019 року всі сили політиків і чиновників будуть спрямовані на те, щоб "не турбувати" виборців.
Крім того, в 2019-му закінчиться дія програми Міжнародного валютного фонду. Так що з нинішнього 20-го місця в рейтингу реформ Україна найближчим часом навряд чи підніметься вгору. Швидше, вона залишиться там, де опинилась зараз.
Детальніше читайте у свіжому випуску журналу "Новое время.
