Неділя,
24 вересня 2017
Наші спільноти

Гриневич домовилась з іншими країнами щодо співпраці в реалізації мовних положень закону про освіту

З іноземними дипломатами були проведені консультації, під час яких було дано роз'яснення щодо статті 7 нового освітнього закону.

Гриневич пояснила положення нового закону про освіту / фото УНІАН
Гриневич пояснила положення нового закону про освіту / фото УНІАН

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич заявила про домовленість з послами іноземних країн про співпрацю щодо плану імплементації мовних положень закону «Про освіту».

Як передає кореспондент УНІАН, про це вона повідомила на прес-конференції після зустрічі з послами країн, які висловили занепокоєння щодо нового закону про освіту.

За словами міністра, з іноземними дипломатами були проведені консультації, під час яких було дано роз'яснення щодо статті 7 нового освітнього закону.

«Також домовилися про співпрацю щодо плану імплементації цієї статті про мову в освіті», - сказала Гриневич.

Як відомо, у 7-й статті закону йдеться про те, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова - українська.

«Особам, які належать до національних меншин, забезпечується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах освіти», - йдеться у статті закону.

«Наша політика, яка відображена у цій статті, фактично є політикою більшої інклюзивності для цих дітей (національних меншин) і розширення їхніх освітніх можливостей», - сказала Гриневич.

За її словами, аналіз результатів зовнішнього незалежного оцінювання демонструє, що діти із шкіл з мовою національних меншин мають значно менший доступ до вищої освіти.

Низка європейських країн звернеться до Ради Європи і ОБСЄ через новий закон про освіту в Україні

«Стаття 7 закону про освіту передбачає, що повністю рідною мовою діти навчаються на етапі дошкільної початкової освіти. При цьому, починають вчити державну мову. Це необхідно для того, щоб на цьому етапі діти підготувались до володіння мовою так, щоб вивчати наступні навчальні предмети цією мовою. Далі, на наступних етапах навчання ми запроводжуємо вже навчання українською мовою, але при цьому діти продовжують вивчати свою рідну мову», - сказала Гриневич.

«Ми також хочемо запровадити результати успішного експерименту, який був реалізований в частині шкіл національних меншин в Україні, так званого двомовного навчання. Коли дитина навчається українською державною мовою, але при тому може вивчати термінологію своєю рідною мовою також», - сказала міністр.

Гриневич повідомила, що в цьому особливо зацікавлені країни і європейські партнери України, зокрема, угорці, румуни та поляки. Вона сказала, що вони хвилюються з приводу можливості навчання цих дітей їхніх меншин на інших ступенях освіти в їхніх навчальних закладах.

«Тому передбачаємо, що мовою навчання в державних і комунальних державних закладах України є українська державна мова. Українська мова в Україні сьогодні є фактором національної безпеки. Для кожного громадянина України, щоб він мав доступ на державну службу, доступ для роботи в органах місцевого самоврядування, знання української мови є абсолютною необхідністю», - заявила Гриневич.

Також вона зазначила, що «будь-яке обмеження для наших дітей в їхніх освітніх можливостях оволодіти цією мовою, фактично буде обмежувати їхній доступ на ці посади».

Як повідомляв УНІАН, 5 вересня Верховна Рада ухвалила закон «Про освіту», який передбачає введення 12-річної середньої освіти для дітей, які підуть до школи наступного року.

Законом передбачено, що представникам національних меншин України гарантується право на навчання в комунальних закладах для отримання освіти поряд із державною мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою.

МЗС Румунії висловило стурбованість у зв'язку з нормами цього закону щодо мови навчання представників національних меншин України.

У МЗС Польщі висловили сподівання, що Україна дотримуватиметься зобов'язань, даних Варшаві, про вивчення польською нацменшиною рідної мови. У заяві відомства йдеться, що "МЗС Польщі уважно спостерігатиме за процесом впровадження закону й здійснить усі необхідні кроки щодо забезпечення полякам в Україні доступу до навчання польською мовою. Ми переконані, що українська сторона дотримуватиметься зобов'язань проведення консультацій з нами щодо можливих нормативних актів у контексті вживання мов нацменшин".

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що його країна не підтримуватиме ініціативи України в міжнародних організаціях у зв'язку з нормами нового закону про освіту, що стосуються мов навчання представників національних меншин України.

Болгарія, Угорщина, Румунія та Греція вирішили звернутися до Ради Європи та ОБСЄ через новий закон про освіту в Україні.

12 вересня прем'єр-міністр Володимир Гройсман доручив міністру закордонних справ Павлу Клімкіну і міністру освіти Лілії Гриневич провести зустріч з послами країн Євросоюзу в Україні та роз'яснити деталі закону про освіту в частині, що стосується мов навчання представників національних меншин.

Теги: закон про освіту в Україні, освіта в Україні

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Читайте також
Новини партнерів
loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку