УНИАН

Народні депутати не підтримали пропозицію голови Верховної Ради Андрія Парубія працювати завтра до завершення розгляду усіх поправок до президентського законопроекту про внесення змін до Господарського та Цивільного процесуальних кодексів, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів (№6232).

Читайте такожВР розглядає поправки до судової реформи за присутності всього 120 депутатівЯк передає кореспондент УНІАН, першого разу за таку пропозицію проголосував 171 із 340 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі. Під час другого голосування - 179 із 342 народних депутатів.

Відео дня

По середах депутати працюють лише на ранковому засіданні - з 10.00 до 14.00. Пропозиція голови парламенту полягала в тому, щоб вони не завершували роботу, доки не розглянуть усі поправки.

Спікер наголошував, що це дало б можливість у четвер перейти до розгляду пенсійної реформи та законопроекту про кібербезпеку.

Як відомо, до законопроекту в рамках судової реформи подано 4383 поправки. Станом на сьогодні депутати повністю розглянули поправки до Господарського процесуального кодексу - 1251. Тепер парламент перейшов до розгляду поправок Цивільного процесуального кодексу, яких є 1335.

Як повідомляв УНІАН, сьогодні, 19 вересня, вже третій пленарний день, який у парламенті відвели на розгляд поправок до президентського законопроекту про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (№6232).

Законопроектом №6232, зокрема, встановлюється, що в судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Вона забезпечує обмін документами в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Позовні та інші заяви, скарги та інші процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в системі в день надходження документів.

Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється системою у порядку, визначеному кодексами (автоматизований розподіл справ).

При голосуванні за законопроект у першому читанні змінами до законів України "Про виконавче провадження", "Про банки і банківську діяльність" одночасно із відповідними змінами до процесуальних законів пропонувалося впровадити систему автоматизованого арешту коштів, яка, як зазначалося, мала дати змогу забезпечити оперативне (в межах кількох хвилин) виявлення грошових коштів, які належать відповідачу або боржнику, та накласти на них арешт згідно з судовим рішенням чи постановою державного виконавця.

Водночас під час розгляду законопроекту у другому читанні голова Комітету ВР з питань правової політики і правосуддя Руслан Князевич повідомив, що з документа було вилучено положення про автоматичний арешт коштів. За його словами, також було враховано пропозицію не збільшувати ставки судового збору, а інститут електронного судочинства пропонується вводити лише через рік після того, як закон набуде чинності, аби був час на належну підготовку до впровадження цього інституту.

Серед іншого, зокрема, у Кодексі адміністративного судочинства України, визначаються особливості провадження у типових та зразкових справах. Законопроектом також визначаються підстави проведення врегулювання спору за участю судді, яке проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті. Крім того, у законопроекті йдеться про порядок розгляду справ Верховним судом.