У 2017 році українська влада відійшла від важливих зобов'язань у галузі прав людини.
Як передає кореспондент УНІАН, про це йдеться у «Всесвітній доповіді Human Rights Watch - 2018», презентованій під час прес-конференції сьогодні в Києві.
«Минулого року в Києві ставилися до своїх зобов'язань у галузі прав людини як до чогось факультативного, - заявила дослідник Human Rights Watch по Україні Таня Купер. - Влада застосовує цілу низку відверто недемократичних практик і просуває нові закони, які загрожують підривом основоположних свобод в Україні».
У доповіді наголошується, що уряд зробив низку кроків щодо обмеження свободи висловлювання думок, свободи ЗМІ та свободи асоціацій, посилаючись, у своє виправдання, на необхідність протистояти російській агресії на Донбасі й антиукраїнській пропаганді. У березні було ухвалено законодавство про кримінальну відповідальність для антикорупційних активістів, які не задекларують своє майно. Пізніше з ініціативи президента Петра Порошенка було упроваджено надмірну звітність для всіх громадських організацій.
Також наголошується, що в умовах збройного протистояння на сході України, що тривало протягом усього 2017 року, всі сторони конфлікту створювали загрозу для цивільного населення і цивільної інфраструктури.
Підкреслюється і той факт, що до відповідальності за тортури, неофіційне тримання під вартою й інші порушення в контексті конфлікту майже нікого не притягували. Керівництво СБУ, незважаючи на численні і переконливо задокументовані заяви колишніх затриманих, так і не визнало причетність служби до практики таємного утримання під вартою і до насильницьких зникнень. Розслідування цих практик, розпочате головною військовою прокуратурою України, жодних відчутних результатів не принесло, зазначається у документі.
"У серпні співробітники СБУ незаконно затримали і піддавали тортурам жінку, якій пізніше було пред'явлено звинувачення у роботі на російські спецслужби. Розслідування за її заявами про тортури так і не проводилося. Підтримувані Росією де-факто влади "ДНР" і "ЛНР" практикували на підконтрольних територіях довільні затримання і насильницькі зникнення при повному ігноруванні законності", - йдеться у доповіді.
Крім того, як зазначається, зберігалася проблема із забезпеченням правосуддя за злочини, вчинені у період подій Євромайдану, які призвели до повалення президента Віктора Януковича, і під час масових заворушень в Одесі у 2014 році. За чотири роки, що минули, влада так і не продемонструвала готовності забезпечити реальне кримінальне переслідування осіб, причетних до загибелі понад 100 людей, і до багатьох інших злочинів, наголошують правозахисники.
"Стійко зберігалася кризова ситуація з правами людини в Криму, що склалася після окупації півострова Росією в 2014 році. Російська влада придушувала будь-які прояви публічної критики російської політики щодо Криму, зокрема за допомогою кримінального переслідування. Стосовно проукраїнські налаштованих кримських татар порушувалися кримінальні справи за сепаратизм, їм також безпідставно пред'являлися звинувачення у скоєнні злочинів терористичної спрямованості. Кримських татар, що виходили на мирні поодинокі пікети проти затримань і кримінальних справ, затримували і штрафували", - зазначає організація.
Забезпечення відповідальності за тортури, насильницькі зникнення, напади на журналістів і антикорупційні і правозахисні групи, як наголошується у документі, повинно у 2018 році стати пріоритетним питанням як для уряду України, так і для міжнародних партнерів Києва.
