Заступник голови Верховної Ради України Микола ТОМЕНКО переконаний, що українське законодавство захищає професійні права журналістів і дає можливість застерегти від двозначних тлумачень положень закону про захист персональних даних.
Про це йдеться у переданому УНІАН коментарі М.ТОМЕНКА у відповідь на звернення ЗМІ, в якому він роз’яснює ситуацію з правами журналістів у зв’язку із вступом у дію закону «Про захист персональних даних».
М.ТОМЕНКО зауважив, що значне занепокоєння серед вітчизняних журналістів та медіа-експертів через набуття чинності Закону України «Про захист персональних даних», пов’язане із можливостями використання його норм для обмеження професійної діяльності журналістів щодо пошуку, обробки та публікації інформації.
Віце-спікер відзначив, що особисто він не голосував за прийняття зазначеного закону, положення якого можуть ускладнити доступ ЗМІ до персональних даних окремих осіб. Водночас, М.ТОМЕНКО звернув увагу на те, що у законі є запобіжники, які повинні не дозволити використовувати його норми для обмежень журналістської діяльності.
Зокрема, як зазначив М.ТОМЕНКО, статтею 1 чітко визначено, що дія закону не поширюється на діяльність зі створення баз персональних даних та обробки персональних даних у цих базах «журналістом – у зв’язку з виконанням ним службових та професійних обов’язків». На думку віце-спікера, ключовим моментом ускладнення доступу ЗМІ до персональних даних є їх законодавче віднесення до інформації з обмеженим доступом, за винятком «персональних даних фізичної особи, яка претендує зайняти або займає виборну посаду (у представницьких органах) або посаду державного службовця першої категорії».
У зв’язку з цим М.ТОМЕНКО нагадав, що за його ініціативи у 2003 році Верховна Рада ухвалила зміни до законодавства щодо захисту свободи слова, передбачивши зняття обмежень на розповсюдження суспільно значимої інформації. Згідно з цими змінами, чинним законом «Про інформацію» визначено, що: «інформація з обмеженим доступом може бути поширена без згоди її власника, якщо ця інформація є суспільно значимою, тобто якщо вона є предметом громадського інтересу, і якщо право громадськості знати цю інформацію переважає право її власника на її захист», а також, «особа звільняється від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно значимою».
Зважаючи на це, заступник голови ВР наголосив, що «чинне українське законодавство захищає професійні права журналістів і дає можливість застерегти двозначні тлумачення положень закону «Про захист персональних даних».
Як повідомляв УНІАН, Закон України «Про захист персональних даних» набирає чинності 1 січня 2011 року, крім статті 3, яка набрала чинності з дня опублікування.
1 червня 2010 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про захист персональних даних".
Законом регулюються відносини, пов`язані із захистом персональних даних під час їх обробки.
Згідно з законом, об`єктами захисту є персональні дані, які обробляються в базах персональних даних. Персональні дані, окрім знеособлених персональних даних, за режимом доступу є інформацією з обмеженим доступом. Законом може бути заборонене віднесення персональних даних певних категорій громадян або їх вичерпного переліку до інформації з обмеженим доступом.
Мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, засновницьких або інших документах, які регулюють діяльність власника бази персональних даних, і відповідати законодавству про захист персональних даних.
У разі зміни певної мети обробки персональних даних суб`єктом персональних даних має бути надана згода на обробку його даних відповідно до зміненої мети.
