Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив про відновлення довіри в діалозі України та Угорщини.
Як передає кореспондент УНІАН, про це він сказав на спільній з міністром зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петером Сійярто прес-конференції в Ужгороді.
«У нас дуже інтенсивний та насичений діалог з моїм угорським колегою, мета якого – це забезпечити насичену, динамічну та результативну взаємодію між Україною та Угорщиною. Не буде перебільшенням сказати, що ми вже багато досягли у цій сфері. Ми відновили довіру у нашому діалозі», - зауважив Кулеба.
За його словами, було проведене змістовне засідання українсько-угорської економічної комісії.
«Ми почали рухатися в реалізації низки спільних інфраструктурних і торговельних проектів. Сьогоднішня наша зустріч продовжила традицію результативності – ми теж досягли декількох домовленостей. Ми працюватимемо спільно над тим, щоб успішно провели свої засідання три групи, які існують між нашими країнами: перша група - з питань національних меншин, друга – з питань освіти, третя – з питань транскордонного співробітництва, в рамках якої обговорюється питання розвитку інфраструктури та розбудови пунктів пропуску на кордоні», - повідомив міністр.
Також, за словами Кулеби, досягнута домовленість структурувати взаємодію в питаннях програм співпраці, які реалізує Угорщина в Закарпатській області.
«Ми також домовились невідкладно провести бізнес-форум українських та угорських компаній під егідою двох наших міністерств. Ми обговорили також розвиток туризму в Закарпатській області. Розвиток внутрішнього туризму підтримує президент України», - наголосив він.
Крім того, Кулеба зауважив, що «ми хочемо більше торгівлі, міжлюдських контактів, інфраструктурних проектів, політичних контактів між Угорщиною та Україною».
За словами голови МЗС України, цю позицію поділяє його угорський колега. «Ми будемо працювати на досягнення цих цілей», - сказав Кулеба.
Погіршення відносин України та Угорщини через закон про мову
- Відносини України та Угорщини погіршилися після ухвалення восени 2017 року Верховною Радою нового закону про освіту.
- Угорщина блокує проведення засідань Комісії Україна-НАТО, заявляючи про нібито порушення прав угорців, які живуть в Україні, через положення закону, яким визначено, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова.
- Згідно з висновком Венеціанської комісії від 8 грудня 2017 року, українській владі рекомендовано збалансувати положення мовної статті закону "Про освіту".
- 16 січня 2020 року Верховна Рада ухвалила закон про повну загальну середню освіту.
- У Міністерстві освіти і науки повідомили, що законом передбачено три моделі вивчення української мови у школах. У МОН запевнили, що мовні положення нового закону були написані за результатами численних консультацій з представниками нацменшин та за результатами рекомендацій Венеціанської комісії. Зокрема, друга модель передбачена для шкіл з навчанням мовою нацменшин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі: материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі; у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою. Разом з тим зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.
- Водночас Сійярто запропонував не збільшувати кількість предметів викладання українською мовою для нацменшин, що передбачено новим законом про середню освіту.
- Сьогодні, 23 вересня, Кулеба заявив, що Україна не змінюватиме закон про освіту, але говоритиме з Угорщиною про його імплементацію.
