Країни ЄС мають п'ять років на підготовку до війни, згідно з військовим планом, який буде представлений Європейською комісією.
"До 2030 року Європі необхідна досить сильна європейська оборонна позиція, щоб переконливо стримувати своїх супротивників, а також реагувати на будь-які акти агресії", - ідеться в проєкті плану, який обговорювали міністри оборони, перш ніж його представлять Колегії Комісарів, пише Politico. Наступного тижня документ буде представлений лідерам ЄС.
"Мілітаризована Росія становить постійну загрозу європейській безпеці в доступному для огляду майбутньому", - наголошується в документі.
ЗМІ пише, що, хоча країни ЄС швидко збільшують свої оборонні бюджети, більша частина цих витрат, "як і раніше, має переважно національний характер, що веде до фрагментації, зростання витрат і відсутності сумісності".
Виконавчий орган ЄС закликає столиці закуповувати зброю спільно і хоче, щоб до кінця 2027 року щонайменше 40% оборонних закупівель здійснювали за спільними контрактами - зараз цей показник менший за п'яту частину. План також встановлює цілі, щоб до 2028 року щонайменше 55% закупівель озброєнь припадало на компанії ЄС і України, а до 2030 року - не менше 60%.
Документ детально розглядає низку пріоритетів
Одним із головних завдань є усунення прогалин у можливостях ЄС у дев'яти галузях: протиповітряна і протиракетна оборона, допоміжні системи, військова мобільність, артилерійські системи, ШІ і кіберзахист, ракети і боєприпаси, дрони і противодрони, наземні бойові системи і морська оборона.
План також згадує такі сфери, як готовність до оборони і роль України, яку мають намір озброїти і підтримати, щоб вона стала "сталевим їжаком", здатним стримувати російську агресію.
Журналісти зазначають, що документ містить часові рамки для трьох ключових проектів: "Спостереження Східного флангу", що інтегрує наземні оборонні системи з ППО і системами проти дронів, "Європейська дрон-стіна", нещодавно запропонована Комісією для захисту східних країн; "Європейський повітряний щит" для створення багаторівневої системи ППО; та "Оборонний космічний щит" для захисту космічних активів блоку.
Комісія розраховує, що лідери ЄС схвалять ці три проєкти до кінця року.
Для готовності до 2030 року, проєкти у всіх пріоритетних галузях мають бути запущені в першій половині 2026 року. До кінця 2028 року проєкти, контракти і фінансування мають бути реалізовані для усунення найбільш гострих прогалин.
Комісія також хоче скласти карту збільшення виробничих потужностей, необхідних для усунення прогалин, а також виявити ризики ланцюжків поставок і вузькі місця щодо критичних матеріалів. Це може викликати суперечки, оскільки європейська промисловість традиційно неохоче ділиться надто великим обсягом інформації про виробництво і ланцюжки поставок з Брюсселем.
Питання фінансування
Документ вказує, що ЄС допоможе мобілізувати до €800 млрд на оборону, включно з програмою SAFE з кредитами на зброю в €150 млрд, Європейською програмою оборонної промисловості на €1,5 млрд, яка все ще перебуває в переговорах, Європейським оборонним фондом і, після його ухвалення у 2027 році, наступним багаторічним бюджетом блоку.
Підкреслюється, що "держави-члени є і залишаться суверенними в питаннях національної оборони". Незважаючи на обережне формулювання, деякі держави-члени чинять опір розширенню ролі ЄС в обороні.
ЗМІ пише, що військовий план, що розробляється з літа, намагається врахувати заклопотаність усього блоку, а не тільки країн, найбільш загрозливих для Росії. На знак уваги до південноєвропейських країн, таких як Італія та Іспанія, документ стверджує, що "Європа не може дозволити собі бути сліпою до загроз з інших частин світу", згадуючи Близький Схід і Африку.
Проєкт також підкреслює, що ЄС буде тісно координувати дії з НАТО. Однак Альянс і деякі столиці стурбовані створенням Брюсселем паралельної оборонної структури, яка може ускладнити військове планування замість інтеграції з НАТО.
Мета - дозволити ЄС стати більш незалежним у значно небезпечнішому світі.
Інші новини про протистояння Заходу та Росії
Раніше УНІАН повідомляв, що Росія може завдати більш глибоких ударів по Європі, на думку міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського. Виступаючи в Лондоні на презентації іранського дрона Shahed-136, збитого в Україні, Сікорський закликав європейські країни "зберігати курс" у підтримці України.
Крім того, ми розповідали, що стартапи Європи стикаються з ажіотажем через бажання інвесторів вкладатися у зброю. Генеральний партнер венчурного фонду Archangel Ніколас Нельсон тільки за цей рік отримав близько 1200 пропозицій від європейських стартапів...
