Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба запросив міністра зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петера Сійярто відвідати Закарпаття 23 вересня.
Читайте такожУкраїна не змінюватиме закон про освіту для задоволення вимог тих чи інших країн – МЗС
Як повідомили у прес-службі МЗС України, відбулася телефонна розмова двох міністрів. Кулеба запросив угорського колегу 23 вересня відвідати Закарпаття, щоб обговорити подальші кроки з реалізації вже досягнутих домовленостей з розвитку взаємодії в політичній, економічній, культурно-гуманітарній сферах та взяти участь у спільних заходах.
«Запроваджені в Україні та Угорщині обмеження для в'їзду іноземців у зв'язку з поширенням коронавірусу накладають певні обмеження на всіх громадян, незалежно від статусу. На цьому тлі наша зустріч є чітким сигналом — обидві країни налаштовані на пошук взаємоприйнятних рішень без зволікань», - сказав глава зовнішньополітичного відомства України.
У прес-службі додали, що міністри погодилися, що соціально-економічний успіх Закарпаття може стати спільною історією успіху відносин України та Угорщини, і що дружні відносини між двома країнами важливі для всього регіону Центральної Європи.
Відносини України та Угорщини
- Відносини України та Угорщини погіршилися після ухвалення восени 2017 року Верховною Радою нового закону про освіту.
- Угорщина блокує проведення засідань Комісії Україна-НАТО, заявляючи про нібито порушення прав угорців, які живуть в Україні, через положення закону, яким визначено, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова.
- Згідно з висновком Венеціанської комісії від 8 грудня 2017 року, українській владі рекомендовано збалансувати положення мовної статті закону "Про освіту".
- 16 січня Верховна Рада ухвалила закон про повну загальну середню освіту.
- У Міністерстві освіти і науки повідомили, що законом передбачено три моделі вивчення української мови у школах. У МОН запевнили, що мовні положення нового закону були написані за результатами численних консультацій з представниками нацменшин та за результатами рекомендацій Венеціанської комісії.
- Зокрема, друга модель передбачена для шкіл з навчанням мовою нацменшин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі: материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі; у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою. Разом з тим зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.
- Водночас Сійярто запропонував не збільшувати кількість предметів викладання українською мовою для нацменшин, що передбачено новим законом про середню освіту.
