За даними судово-медичної експертизи, у загиблого Валерія Олійника було 10 вогнепальних ран. Про це пише газета «КоммерсантЪ» Украина  №111 від 7 липня.

Газеті вдалося ознайомитися з висновками судово-медичної експертизи тіла В.Олійника, загиблого в результаті сутички з народним депутатом від БЮТ Віктором ЛОЗІНСЬКИМ, тодішніми прокурором Голованівського району Кіровоградської області Євгеном ГОРБЕНКОМ і начальником міліції цього ж району Михайлом КОВАЛЬСКИМ. У першій частині документа детально описуються рани, завдані загиблому. З експертизи виходить, що В.Олійник був жорстоко побитий: на його тілі відмічені численні синці, садно на шкірі голови, грудної клітки (зокрема, зламано шосте ребро з правого боку), верхніх кінцівок. Як стверджує експерт А.ПЕТЛЯ, вони з`явилися "в результаті не менш як 14 травмуючих дій тупим твердим предметом". Такі тілесні ушкодження могли бути завдані "кулаком або взутою ногою". Крім того, у В.Олійника 10 вогнепальних ран. Вони розміщені попарно на ногах і з`явилися в результаті пострілів з "гладкоствольної мисливської зброї", ймовірно картеч з дробинами діаметром 9 мм. "Смерть громадянина Олійника В.А. наступила в результаті численних вогнепальних поранень нижніх кінцівок з ушкодженням кісток гомілки і кровоносних судин середнього і дрібного калібру, що ускладнилися гострою крововтратою", – констатує судмедэксперт.

«Гостра крововтрата – це смерть. І це дуже важливий момент. Тут може бути таке формулювання: якби йому вчасно надали медичну допомогу – наклали джгут, доставили до лікарні, - можливо, він би вижив», - наголосив у розмові з "Коммерсантом" колишній перший заступник міністра внутрішніх справ, нині народний депутат Микола ДЖИГА (Партія регіонів).

Відео дня

Тим часом відповісти на питання, чи вижив би В.Олійник, якби йому своєчасно була надана допомога, експерт не зміг. "Питання про уникнення смерті постраждалого в разі своєчасного надання медичної допомоги вирішується при проведенні комісійної експертизи", – наголошується в акті експертизи.

Попри одержані поранення, В.Олійник міг робити спроби втекти від переслідувачів, йдеться в документі. "Після спричинення сукупності пошкоджень потерпілий міг здійснювати активні дії, проте в міру наростання зовнішньої кровотечі і явищ шокової реакції здатність згасала, – стверджує експерт. – Порушення анатомічної цілісності кісток правої гомілки не дає змоги використовувати праву стопу як опорну, що виключає можливість переміщення шляхом звичайної ходьби, стрибків, бігу, але дозволяє переміщуватися іншим способом: на колінах, повзком".

Якщо вірити експертизі, ряд травм – садно і синці на тильній поверхні кистей – могли бути одержані "в результаті самозахисту". Висновок судово-медичної експертизи спростовує одну з версій, за якою В.Олійник сам міг нанести собі вогнепальні поранення. Експерт наголошує, що якщо області, на яких з`явилися синці і садно, – голова, грудна клітка і руки, – "доступні для власноручного завдання" шкоди, то "нанесення своєю рукою вогнепальних поранень... без будь-яких додаткових пристосувань, що збільшують відстань від дульного зрізу вогнепальної зброї до тіла постраждалого, виключається".

Як повідомляв УНІАН, 53-річний В.Олійник загинув у результаті сутички з народним депутатом від БЮТ В.ЛОЗІНСЬКИМ, Голованівським районним прокурором Є.ГОРБЕНКОМ і начальником Голованівського райвідділу міліції М.КОВАЛЬСЬКІМ на території мисливського господарства в Кіровоградській області 16 червня.

За їх версією, загиблий був чи то браконьєром, чи то озброєним хуліганом, який без будь-яких причин відкрив стрілянину по машині народного депутата, а його смерть - результат необхідної самооборони.

Водночас односельці загиблого називають цей інцидент не інакше, як полюванням на живу людину.

У райлікарні, куди, за версією народного депутата, доставили живого, трохи пом`ятого порушника, газеті "Сегодня" взагалі повідомили, що їм доставили труп. «Мертвий чоловік був у наручниках, на його тілі ми налічили дев`ять вогнепальних поранень, при цьому - відкритий перелом ноги, зламані ребра і ключицю. Тільки благаю, не пишіть мого прізвища!» - попросив видання один із співробітників Голованівської райлікарні.