Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України» (щодо забезпечення безумовного виконання судових рішень).
Як передає кореспондент УНІАН, за таке рішення проголосували 283 із 416 народних депутатів, зареєстрованих в сесійній залі.
Даним законопроектом передбачено внесення змін до статті 257 КАС України з приводу того, що рішення в справах про скасування рішень суб’єкта владних повноважень та з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення повинні виконуватись добровільно в десятиденний строк, оскільки не потребують здійснення додаткових виконавчих дій з боку органів державної виконавчої служби.
Крім того цю статтю передбачається доповнити механізмом, який би дозволив суду звертатись до компетентних органів про вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності в разі наявності інформації про невиконання судового рішення.
Статтю 269 КАС України передбачено доповнити додатковим заходом процесуального примусу – штрафом.
Також передбачається доповнити КАС України статтею 273 щодо порядку та підстав застосування штрафу. Судом може застосовуватись штраф у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зокрема, штраф може бути за нез’явлення без поважних причин на виклик суду, неповідомлення причин нез’явлення, невиконання обов’язку повідомити суд про зміну своєї адреси під час провадження в справі, а також повідомлення неправильної адреси – на осіб, які беруть участь у справі, а також на посадову особу, з вини якої не було забезпечено з’явлення представника органу, підприємства, установи, організації в судове засідання. Крім того за ненадання без поважних причин витребуваних судом доказів, а також неповідомлення про причини його невиконання – до відповідного державного органу шляхом списання коштів з його реєстраційного рахунку або до керівника цього органу. А також за неподання звіту про виконання судового рішення або неналежне виконання звіту – до відповідного державного органу шляхом списання коштів з його реєстраційного рахунку або до керівника цього органу та за невиконання інших вимог рішення суду, що призводить до необґрунтованого затягування судового розгляду.
