Колонізація Південної і Північної Америк у 15-му столітті супроводжувалася вбивством настільки великої кількості людей, що це вплинуло на клімат на Землі.
Такого висновку дійшли вчені з Університетського коледжу Лондона у Великій Британії. Дослідники стверджують, що катастрофа, спричинена європейськими поселенцями, призвела до того, що величезні сільськогосподарські угіддя були покинуті. Ці землі швидко заполонили нові дерева і рослини, пише BBC.
Читайте такожЗабруднення атмосфери Землі у 2019 році пришвидшиться і стане рекордним
У свою чергу це призвело до того, що нові насадження висмоктали з атмосфери значні об’єкти вуглекислого газу. Тож планета охолола. У історичній літературі скорочення температури на Землі інколи називають «малим Льодовиковим періодом». В ті часи зими в Європі були настільки суворими, що Темза у Лондоні з року в рік повністю замерзала.
«Велике вимирання туземних народів Американських континентів призвело до занехаяння великих площ розчищених земель. Наземне споживання вуглецю мало вплив як на вміст СО2 в атмосфері, так і на глобальну температуру повітря», - сказав автор дослідження Александр Кох.
Команда дослідників зібрала всі можливі дані про те, як багато людей жило в Південній і Північній Америках до першого контакту з європейцями в 1492 році. Потім вони оцінили, як змінювалася кількість населення впродовж наступних десятиліть, які супроводжувалися смертельними хворобами, війнами, рабством і соціальним колапсом. Дослідники підрахували, що на обох континентах до відкриття європейцями в 15 столітті жило близько 60 мільйонів людей. Всього за століття це населення скоротилося до 5-6 мільйонів.
Читайте такожThe Guardian: Глобальне потепління підсмажить міста і зробить життя нестерпним
Вчені також підрахували, які площі землі обробляли аборигенні народи. І яким би був вплив на довкілля, якби ці угіддя потім поросли лісами. Дослідники дійшли висновку, що всього корінні американські цивілізації обробляти близько 56 мільйонів гектарів землі. Для порівняння, це дорівнює площі досить великої європейської країни, наприклад, Франції. Відновлення диких насаджень на цій площі скоротило вміст СО2 в атмосфері на 7-10 мільйонних часток.
«Щоб дати цій цифрі сучасний контекст, ми в середньому спалюємо пального і виробляємо близько 3 мільйонні частки СО2 щороку. Тож у ті часи досить велика частка карбонатів була висмоктана з атмосфери», - пояснив співавтор дослідження професор Марк Маслін.
