"І собаки, і їх дикі родичі - вовки - демонструють виняткові здібності до складної соціального поведінки. Це і послужило основою для наших пошуків просоціальної активності у цих тварин. Та й за тисячі років одомашнення їх відбирали на основі соціальних навичок", - зазначила одна з авторів роботи Фрідеріке Ранге, повідомляє Університет ветеринарної медицини у Відні.
Ранге та її колеги намагалися зовсім виключити людину зі своїх експериментів: пара піддослідних собак спілкувалася тільки один з одним без всякого нагляду, сидячи в сусідніх вольєрах. При цьому один з них ("донор") міг підштовхнути годівницю мордою так, щоб частина їжі дісталася і сусіду.
Читайте такожВчені визначили можливу батьківщину собак
Таких годівниць було влаштовано дві: в одну помістили ласощі, а другу використовували в якості контролю і залишили порожньою. Деякий час довелося витратити на навчання піддослідних того, як ця система працює. Крім того, собаці-"донору" раз по раз демонстрували, що, поділившись, натомість він не отримає нічого, крім хіба що вдячності справжнього друга.
Цього виявилося достатньо: без всякого стороннього примусу і прекрасно розуміючи, що розрахунку за цю благодійність бути не може, піддослідні собаки-«донори» із задоволенням відправляли годівницю у сусідній вольєр.
Читайте такожКішки виявилися еволюційно пристосованішими за собак - вчені
«Собаки дійсно здатні до чистої просоціальної поведінки стосовно один одного», – зазначила Ранге.
Зазначається, що така поведінка собак помітно частіше виявлялося по відношенню до знайомих родичів, ніж до абсолютно сторонніх, при цьому вона додатково посилювала дружній зв'язок між ними.