Археологи знайшли унікальний ящик зі зброєю на затонулому кораблі XV століття біля берегів Швеції, що пролило більше світла на еволюцію морської війни в середньовічній Європі.
Вони оцінили рештки данського флагмана "Грібсхунден", або "Гріффін", який загорівся під час плавання до Кальмара 1495 року і затонув в архіпелазі Блекінге із сотнею німецьких найманців на борту, пише Independent.
Хоча підводний аналіз корабля проводять із 2013 року, велика частина озброєння, пов'язаного з його солдатами, вислизнула від детального вивчення.
Нове дослідження дало змогу археологам реконструювати і проаналізувати надбудову корабля, даючи більше інформації про те, який вигляд мало судно і його військовий потенціал. Це також допомогло ідентифікувати і задокументувати два лафети з гарматами і ящик зі зброєю на борту корабля.
"Це ящик з інструментами для боєприпасів, який, імовірно, належав німецьким найманцям, що перебували на борту під час затоплення", - сказав Рольф Вармінг, який брав участь у дослідженні.
За його словами, вміст скрині зі зброєю, безсумнівно, є однією з найважливіших знахідок.
"Вона містить, серед іншого, кілька різних форм і свинцевих пластин для виготовлення свинцевих куль для ранніх пістолетів", - додав він.
Дослідники вважають, що вивчення корабля допоможе зрозуміти еволюцію військових технологій в епоху, коли основна тактика змістилася від рукопашного бою до сильного артилерійського вогню морської піхоти.
"Тому корабель також буде порівнюватися з іншими важливими і унікально збереженими затонулими кораблями, такими як Марс (1564 р.) і Васа (1628 р.), щоб зрозуміти цей розвиток", - сказав Вормінг.
Раніше дослідники знаходили на місці аварії фрагменти броні, ймовірно, від одягу членів екіпажу. Новий аналіз показує, що їхні сорочки містили кілька різних дротів, сплетених разом за допомогою різних технік.
Під час подальших досліджень дослідники сподіваються дізнатися більше про роль солдатів на борту і першопричину затоплення корабля.
Новини археології
Дослідники пролили приголомшливе нове світло на незвичайну практику постійної модифікації тіла в епоху вікінгів, яка в деяких випадках могла практикуватися як "обряд ініціації".
Тривалий час вважалося, що татуювання були єдиною формою постійної модифікації в Скандинавії в той період, хоча конкретних археологічних прикладів цієї практики ще не знайдено.
Але останніми роками дослідники задокументували докази двох інших форм модифікації тіла епохи вікінгів: підпиляних зубів і штучно деформованих черепів. Цікаво, що більшість цих прикладів, включно з усіма черепами, походять зі шведського острова Готланд у Балтійському морі.
