Для більшості з нас огірок – це звичний продукт, проте вчені підкреслили: цей організм є одним із найдинамічніших у рослинному світі. Історія вивчення огірка як "рухомої ліани" почалася ще в XIX столітті з робіт Чарльза Дарвіна, який був буквально зачарований здатністю пагонів до безперервного обертання.
Дарвін помітив, що верхівки огірка здійснюють постійні кругові рухи, описуючи траєкторію діаметром від 30 до 50 сантиметрів, пише JSTOR Daily. Це дозволяє вусикам "прощупувати" простір і знаходити будь-яку опору в радіусі досяжності. Великий натураліст фіксував ці просторові траєкторії у своїх ескізах, які лягли в основу його бестселера "Про рухи та звички повзучих рослин".
Однак навіть він не зміг дати точне механічне пояснення того, як саме вусики закручуються при контакті з поверхнею.
Розгадка через 150 років
Таємниця залишалася нерозкритою понад півтора століття, поки команда фізиків м'якої матерії не взялася за пошук відповіді. У дослідженні, опублікованому в журналі Science, група вчених пояснила, що вусики огірка містять внутрішню волокнисту стрічку зі спеціалізованих клітин. При скороченні вони змушують придаток миттєво закручуватися в спіраль.
Цей складний процес біологи називають тигмотропізмом – здатністю рослини змінювати напрямок росту у відповідь на фізичний стимул (дотик). Саме цей механізм дозволяє огірку буквально "підійматися" вгору до сонячного світла. Як припустив Дарвін, така стратегія збільшує репродуктивну придатність рослини, дозволяючи листю отримувати максимум енергії з повітря та світла.
Глобальний рух крізь тисячоліття
Крім фізичного переміщення по поверхнях, огірок продемонстрував вражаючу глобальну мобільність. Виникнувши в передгір'ях Гімалаїв понад 3000 років тому, рослина зуміла "завоювати" всі континенти. Дослідники відзначили, що потяг людей до освіжаючих властивостей огірка перетворив його на цінний товар, який поширився по світу швидше, ніж будь-яка інша ліана.
Аристотель колись стверджував, що "рослини не мають руху", оскільки вони закріплені в землі. Однак біологія огірка активно спростовує цей афоризм, доводячи, що перед нами – складна, динамічна і постійно рухома система, здатна адаптуватися до навколишнього середовища з вражаючою точністю.
Раніше УНІАН повідомляв, що в NASA знайшли незвичайний спосіб збільшити час перебування людини в космосі.
