Вчені змогли відновити мікроскопічні сліди ДНК, залишені на артефактах епохи Відродження, частину з яких вони пов’язують із видатним італійським мислителем і митцем Леонардо да Вінчі.
Зокрема, дослідники виявили сліди ДНК на малюнку червоною крейдою на папері під назвою "Святе дитя", який, імовірно, належить авторству да Вінчі, а також у листах його предка Фрозіно ді Сер Джованні да Вінчі, що зберігаються в історичному архіві в Італії, пише The Independent.
Згідно з дослідженням, деякі послідовності Y-хромосоми, виявлені на малюнку "Святе дитя" та в листі одного з кузенів Леонардо, можуть належати до генетичної групи людей зі спільним походженням у Тоскані - регіоні, де народився художник.
Порівняння цих Y-хромосомних послідовностей із великими довідковими базами даних показало найближчу відповідність у межах широкої гаплогрупи E1b1 / E1b1b. Ця лінія Y-хромосоми сьогодні поширена в Південній Європі, зокрема в Італії, а також у Північній Африці та деяких районах Близького Сходу.
Як повідомляє журнал Science, частина знайденої ДНК може належати самому Леонардо да Вінчі. Водночас дослідники наголошують, що це не є остаточним доказом, адже достовірно підтвердити походження ДНК надзвичайно складно.
Причина полягає в тому, що науковці не мають з чим порівняти ці зразки: у да Вінчі не було відомих нащадків, а його місце поховання було порушене на початку XIX століття.
Історичні артефакти, йдеться у статті, з часом накопичують ДНК із навколишнього середовища, що може дати корисну інформацію про людей, які їх створювали та використовували, матеріали виготовлення, а також умови зберігання. Однак дослідження таких цінних об’єктів без їх пошкодження або забруднення довгий час залишалося серйозною проблемою. Тепер же вчені розробили "мінімально інвазивний" метод отримання так званих "біологічних слідів історії" з мистецьких творів та кореспонденції, пов’язаних із родиною да Вінчі.
Особливість досліджуваної ДНК
Більшість виявлених фрагментів ДНК належать бактеріям, грибам, рослинам і вірусам. Це дозволяє дізнатися більше про матеріали артефактів, умови їх зберігання, реставраційні втручання та поводження з ними протягом століть. Водночас частина генетичного матеріалу має людське походження. Автори у ще не рецензованому дослідженні, опублікованому на платформі arXiv, зазначають:
"Ми виявили неоднорідні суміші ДНК не людського походження, а в частині зразків - рідкісні чоловічі специфічні сигнали ДНК".
Для збору зразків дослідники застосували делікатний метод змивів, подібний до того, який використовують у музеях. Він дозволяє зібрати часточки шкіри, сліди поту, мікроорганізми, пилок рослин, волокна та пил із поверхні артефактів. Із цих матеріалів науковці змогли виділити мізерні, але інформативні кількості ДНК.
За словами вчених, деякі фрагменти ДНК не людського походження допомагають зрозуміти склад артефактів, можливі матеріали, використані під час їх створення, а також географічне та природне середовище Флоренції та інших регіонів Європи доби Відродження.
Наприклад, наявність слідів рослин, таких як італійський райграс, може свідчити про походження артефакта з Італії XV-XVI століть. А прибережні види верб, поширені вздовж річки Арно, широко використовувалися для плетіння кошиків, палітурок, риштувань і виробництва деревного вугілля в ремісничих майстернях.
"Унікальна присутність Citrus spp у творі "Святе дитя" може забезпечити прямий зв’язок із історичним контекстом", - зазначають дослідники.
Оскільки всі досліджені артефакти були пов’язані з чоловіками, науковці зосередилися на аналізі маркерів Y-хромосоми.
Вони наголошують, що для більш переконливих висновків - зокрема щодо походження, геолокації та історичних характеристик артефактів - необхідні подальші дослідження, які дозволять відокремити давні біологічні сліди від сучасних забруднень, пов’язаних із пізнішим використанням і зберіганням.
Новини археології
Нагадаємо, у Британії археологи знайшли незвичайну бойову трубу залізної доби - карнікс. Знахідка може бути пов'язаною з кельтським плем'ям, яке очолювала легендарна королева-войовниця у період їхньої боротьби з римською армією. Йдеться за карнікс, виконаний у формі дикої тварини, що кріпився на довгому мундштуці високо над головами воїнів. Він був виявлений під час підготовчих робіт до будівництва житлового комплексу в західному Норфолку.
