этот материал доступен на русском

"Кыив", інтернет українською та штрафи: як закон про держмову вплине на українців

17:06, 11 жовтня 2018
Суспільство
2139 0
Кожен громадянин України може бути зобов'язаний володіти державною мовою як мовою свого громадянства / фото УНІАН

Верховна Рада в першому читанні прийняла закон про мову, в якому одні побачили надію на зміцнення країни, а інші — проблеми для вчених, медійників і пересічних громадян.

Про це йдеться в журналі "Новое время". Парламент вирішив гарантувати українській мові безумовний державний статус. Тепер у Ради є два тижні на поправки до ухваленого проекту, а потім на нього чекає друге читання.

Документ зачіпає не тільки традиційні сфери — держсектор, суди і освіту, в яких знання української безумовно і обов'язково, але і багато сфер неофіційного життя. Наприклад, науку. А також ЗМІ, театр і кіно. А ще книговидання. Крім того, туризм, сферу обслуговування, спорт, медицину, рекламу, транспорт і навіть пошту.

Так, всі театральні постановки повинні будуть проходити українською або з субтитрами.

Також парламентарії готові зобов'язати говорити на державній всіх учасників публічних заходів, наприклад наукових конференцій, — в іншому випадку потрібен синхронний переклад. На українську перекладуть і всю періодичну друковану пресу країни.

Читайте такожРада пропонує позбавляти волі на строк до трьох років за приниження чи зневажання державної мови

Допускається видання у двох або більше мовних версіях, але одна - українською. Усі мовні версії мають однакову назву, однаковий зміст, обсяг і видаються в один день.

"Також підприємства та установи всіх форм власності, які обслуговують споживачів, роблять це і надають інформацію про товари (у тому числі інтернет-магазини та інтернет-каталоги) українською", - наголошується в статті.

В законі, попередньо схваленому Радою, знайшлося місце і для штрафів за порушення мовного законодавства. А також інституту Уповноваженого, який буде захищати державну мову,— він же стане збирати скарги на порушників. Ще депутати пропонують створити Нацкомісію щодо стандартів "державної мови".

В законі є суперечлива вимога про транслітерацію українських географічних назв за допомогою алфавіту іншої мови. Тобто російськомовні друковані ЗМІ повинні будуть передавати назви міст: Кыив, Харкив, Кропывныцькый. Інакше отримають штраф.

Також експерти управління побачили в документі грунт для корупції і дискримінації. Бо відсутність передбаченого проектом держсертифікату на знання мови може стати причиною відмови в прийомі на роботу.

"Нацкомісія про держмову стверджує її стандарти, визначає вимоги до рівнів володіння українською для отримання громадянства, методи і порядок перевірки рівня володіння державною мовою, затверджує зразок сертифіката про рівень володіння. Створюється Центр української мови, Термінологічний центр української мови, вводиться держсертифікат і екзамен на рівень знання української", - наголошується в статті.

Втім, депутати запевняють, що закон ще будуть доопрацьовувати і ніхто не зацікавлений в розколі суспільства.

Детальніше читайте у свіжому випуску журналу "Новое время".

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter