Верховна Рада в першому читанні прийняла закон про мову, в якому одні побачили надію на зміцнення країни, а інші — проблеми для вчених, медійників і пересічних громадян.
Про це йдеться в журналі "Новое время". Парламент вирішив гарантувати українській мові безумовний державний статус. Тепер у Ради є два тижні на поправки до ухваленого проекту, а потім на нього чекає друге читання.
Документ зачіпає не тільки традиційні сфери — держсектор, суди і освіту, в яких знання української безумовно і обов'язково, але і багато сфер неофіційного життя. Наприклад, науку. А також ЗМІ, театр і кіно. А ще книговидання. Крім того, туризм, сферу обслуговування, спорт, медицину, рекламу, транспорт і навіть пошту.
Так, всі театральні постановки повинні будуть проходити українською або з субтитрами.
Також парламентарії готові зобов'язати говорити на державній всіх учасників публічних заходів, наприклад наукових конференцій, — в іншому випадку потрібен синхронний переклад. На українську перекладуть і всю періодичну друковану пресу країни.
Допускається видання у двох або більше мовних версіях, але одна - українською. Усі мовні версії мають однакову назву, однаковий зміст, обсяг і видаються в один день.
"Також підприємства та установи всіх форм власності, які обслуговують споживачів, роблять це і надають інформацію про товари (у тому числі інтернет-магазини та інтернет-каталоги) українською", - наголошується в статті.
В законі, попередньо схваленому Радою, знайшлося місце і для штрафів за порушення мовного законодавства. А також інституту Уповноваженого, який буде захищати державну мову,— він же стане збирати скарги на порушників. Ще депутати пропонують створити Нацкомісію щодо стандартів "державної мови".
В законі є суперечлива вимога про транслітерацію українських географічних назв за допомогою алфавіту іншої мови. Тобто російськомовні друковані ЗМІ повинні будуть передавати назви міст: Кыив, Харкив, Кропывныцькый. Інакше отримають штраф.
Також експерти управління побачили в документі грунт для корупції і дискримінації. Бо відсутність передбаченого проектом держсертифікату на знання мови може стати причиною відмови в прийомі на роботу.
"Нацкомісія про держмову стверджує її стандарти, визначає вимоги до рівнів володіння українською для отримання громадянства, методи і порядок перевірки рівня володіння державною мовою, затверджує зразок сертифіката про рівень володіння. Створюється Центр української мови, Термінологічний центр української мови, вводиться держсертифікат і екзамен на рівень знання української", - наголошується в статті.
Втім, депутати запевняють, що закон ще будуть доопрацьовувати і ніхто не зацікавлений в розколі суспільства.
Детальніше читайте у свіжому випуску журналу "Новое время".
