Середа,
23 серпня 2017
Наші спільноти

В архівах КДБ знайшлися гроші ОУНівського підпілля

СБУ взяла участь у святкуванні 64-річчя УПА

У Львові до святкувань 64-х роковин створення Української повстанської армії долучилися співробітники Служби безпеки України. Вони виставили на загальний огляд грошові документи ОУН-УПА, які до цього зберігалися в архівах СБУ.

На багатьох купюрах є напис “на бойовий фонд”. Тому ці документи свого часу дістали назву "бофони".

Довідка (зображення ). У Галузевому державному архіві Служби безпеки України та архівах регіональних органів виявлено колекції облігацій бойового фонду (бофони) Української повстанської армії 1943-1950 років.

Тільки у Галузевому державному архіві СБ України в м. Києві зберігається понад 170 одиниць грошових документів ОУН-УПА. Ці документи виконували роль грошових зобов’язань ОУН та УПА перед населенням за надану матеріальну допомогу. Зображення епізодів з історії національно-визвольної боротьби українського народу використовувались також з агітаційно-пропагандистською метою.

Автором ескізів низки грошових документів був відомий художник і графік Ніл Хасевич, член УПА, випускник Варшавської Академії мистецтв. У 1945-1946 роках він створив так звану „Волинську серію” бофонів номіналом 10, 25, 50, 100, 200, 300, 500 і 1000 карбованців. Вони виявлені у 12 областях України. Не виключено, що у майбутньому з цих бофонів мала постати повноцінна національна валюта. Водночас, встановити усіх авторів бофонів неможливо, оскільки документи виготовляли у підпіллі і розсилали на терени діяльності УПА. Народні умільці робили т. зв. "дереворити", які служили штампом для „лісових грошей”. Для кліше добре підходили груша і ясен, доступні й легкі в обробці гумові матеріали.

Існування грошових документів ОУН та УПА свідчить про прагнення опиратись на місцеве населення. Натомість, примусові реквізиції викликали невдоволення і саботаж, створювали передумови компрометації ОУН та УПА гітлерівцями і більшовиками.

Бофони, потрапляючи до радянських органів державної безпеки, ставали речовими доказами у звинуваченнях. Наявність у громадян бофонів  розцінювалася МДБ-КДБ як факт неблагонадійності, можливої приналежності до антирадянських організацій чи надання їм матеріальної допомоги, а в пізніший період як вияв націоналістичних поглядів.

У 1939-1952 рр. ОУНівське підпілля випустило близько 500 одиниць найменувань бофонів. Нині вони становлять велику рідкість і є визначними пам’ятками історії України ХХ століття та творами українського підпільного мистецтва. Накопичений досвід дозволяє упорядкувати спільними зусиллями науковців і боністів узагальнюючий каталог і в нових історичних умовах започаткувати видання колекційної серії бофонів.   

Дослідниками, які працювали з бофонами в Галузевому державному архіві СБ України, видано кілька праць, найбільш грунтовними з яких є „Гроші в Україні” (К., 1998, авт. кол. М.Дмитрієнко, В.Ющенко, В.Литвин, Л.Яковлєва) та монографія О.Клименка „Грошові документи ОУН (бофони) 1939-1952 рр.” (Тернопіль, 1999). 

 

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Читайте також
Новини партнерів
loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку