Гривня знецінюється, бо існують проблеми з поверненням кредитів рефінансування. Таку думку в коментарі УНІАН висловив координатор економічних програм Школи політичної аналітики при Національному університеті «Києво-Могилянська Академія» Сергій КИСЕЛЬОВ.
«За перший період фінансової кризи — тобто з вересня по грудень 2008 р. Національний банк України надав комерційним банкам кредитів рефінансування на загальну суму в 111,5 млрд. грн. - пояснює експерт. - Дві третини цієї суми — це не овернайт, а саме довгострокові кредити рефінансування. А згідно з п.2 Положення Нацбанку «Про регулювання Національним банком ліквідності банків України» (затверджене постановою НБУ №378 від 26.09.2006 р.), яке діяло аж до квітня цього року, максимальний строк рефінансування комерційних банків на той момент складав 365 днів (з квітня цей строк обмежено 90 днями)».
Тобто, пояснює С.КИСЕЛЬОВ, строк багатьох кредитів рефінансування, а серед них і скандально відомі 7,1 млрд. грн. для банка «Надра», становив саме один рік. Відповідно, поступово настає строк повернення кредитів рефінансування. А їхнє повернення, та ще й під 15-17% річних, які діяли минулої осені, є доволі проблематичним. «Розуміючи це, Нацбанк, по-перше, намагається подовжити строк повернення кредитів рефінансування ще на 4 роки. По-друге, намагається зменшити ставку по згаданих кредитах до 12%. І, по-третє, я не можу цього виключати, знижує курс гривні для того, аби банкам, які мають валютні кошти, було легше повернути кредити рефінансування», - вважає С.КИСЕЛЬОВ.
«У той же час, намагаючись вирішити одну проблему, Нацбанк створює безліч інших — в т.ч. і для комерційних банків, - говорить експерт. - По-перше, різке зростання курсу долара і євро можуть знову посилити зростання частки і обсягів проблемних кредитів. Різка девальвація гривні — це шлях до банкрутства багатьох позичальників. По-друге, згадаймо про зовнішній борг комерційних банків — станом на квітень 2009 р. він становив 37,6 млрд. доларів і це складало більше третини валового зовнішнього боргу країни. Зараз ці борги поступово гасяться. Але девальвація гривні ускладнить цей процес. По-третє, різка девальвація гривні може, як це сталося минулої осені чи восени 2004 р., «підкосити» довіру населення до банківського сектору загалом. І ту позитивну тенденцію повернення депозитів громадян в банківський сектор, яка тривала останні чотири місяці, згадані дії Нацбанку можуть звести нанівець».
Економіст підкреслив, що згадані дії Нацбанку шкодять економіці загалом. "Перше – різка девальвація гривні веде до подорожчання імпорту, а отже - стимулює інфляцію. Друге – девальвація скорочує імпорт і хоча це покращує наше зовнішньоторговельне сальдо, це з іншого боку створює проблеми для наповнення бюджету. Адже з імпорту платиться ПДВ і близько 60% надходжень від ПДВ минулого року – це надходження від імпортного ПДВ. Третє – це погіршує матеріальний стан багатьох українських родин, які мають кредити, номіновані в іноземній валюті. А зараз загальний обсяг кредитів в іноземній валюті, наданих населенню, за офіційним курсом НБУ, складає 183 млрд. грн.", - нагадує С.КИСЕЛЬОВ.
