Про це розповіла партнер юридичної фірми FELIX Оксана Кобзар, коментуючи наслідки об’єднання податкової та митної служби в рамках Міндоходів. Натомість керуючий партнер юридичної фірми «Гвоздій та Оберкович» Валентин Гвоздій переконує, що консолідація податкової та митниці вже полегшила адміністрування податків.
«В першу чергу це пов’язано з тим, що спростилася процедура отримання адміністративних послуг, підвищилась якість та комплексність податкового та митного сервісу та скоротилася кількості часу на обслуговування в державних органах», - констатував правознавець. Також Гвоздій звернув увагу, що для спрощення та скорочення спілкування платників податків з контролюючими органами на сайті Міндоходів функціонує чимало електронних сервісів. За словами ж співголови комітету з питань митної політики Американської торгової палати, керівника практики митного регулювання та міжнародної торгівлі компанії «EY» Ігоря Данькова, завдяки оптимізації контролю за митною вартістю об’єднання податкової та митної служб може позитивно вплинути на позиції України в рейтингу Doing Business.
«Тепер одне відомство [Міндоходів, - ред.] контролює правильність визначення митної вартості та сплату імпортних податків, сплату внутрішніх податків і ще питання валютного регулювання. Тобто є всі передумови, щоб бачити весь ланцюжок поставок з оплатою товарів і сплаченими податками », - вважає Даньков.
При цьому радник практики корпоративного права МЮФ Integrites Ярослав Абрамов схиляється до того, що об’єднання податкової та митниці не зможе сприяти поліпшенню бізнес-клімату в Україні, якщо уряд далі розглядатиме Міндоходів як фіскальний орган, спрямований, передусім, на виконання бюджетного плану, який сформований на заздалегідь завищених прогнозах.
«Важливість консолідації цих органів не можна заперечити в контексті законодавства про трансфертне ціноутворення», - констатував при цьому правознавець.
Також Абрамов наголосив на потребі проведення таких адміністративних змін, щоб вони не призводили до надмірного скорочення кадрів та, відповідно, невиправданого зростання навантаження на співробітників Міндоходів.
Нагадаємо, як зазначав екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник, через нереалістичні макропрогнози, закладені в бюджеті-2013 (зростання ВВП на 3,4% та інфляція – 4,8%) дохідна частина держказни недоотримає 40 млрд грн. Аналогічний ризик закладається й на 2014 рік, адже уряд формує держкошторис-2014, виходячи з прогнозу зростання економіки на 3%. Це при тому, що експерти схиляються до того, що він становитиме 2,3% (згідно з останнім консенсус-прогнозом, зробленим під егідою Мінекономрозвитку).
