Захоплення генеалогією - справа довга і витратна, але надзвичайно цікава, переконує газета «Сегодня». Українці шукають своє "коріння": одні після цього пишуть книги, інші замолюють гріхи предків.

Киянин Олексій Монькін досяг неабиякого успіху в цьому занятті. За 2 роки він знайшов 420 родичів.

Відео дня
Олексію пощастило. У шкіряному портфелі, у який він любив заглядати з дитинства, збереглися старовинні документи. Найстаріший - грамота 1795 року, видана на підтвердження дворянства Семену Моньці-Портянці. За два роки дерево розрослося до 420 родичів з 13 поколінь. Щоб розташувати їх на папері, знадобилося 7 метрів. "У моїй сім`ї більше ніхто генеалогією не цікавиться, - говорить Олексій. - Я не дуже сподіваюся, що ці дослідження продовжать мої майбутні діти, але років через сто обов`язково з`явиться хтось, для кого це буде важливо".

Пошук "коріння" - справа довга і витратна. "Якщо хочеш все розслідувати сам, потрібно їхати в чуже місто мінімум на 10 днів. "З урахуванням житла виходить недешево, — розповідає Олексій. — Та і розбирати старовинні записи непросто. А є такі стародавні архіви, що до них просто не допустять". Інтернет спрощує завдання: можна зробити запит в архів — і одержати документ у цифровому варіанті. Його вартість може доходити до $100. Але у будь-якому випадку, починати дослідження потрібно з розпитування родичів: ПІБ прадіда, рік народження і смерті, де народився, вчився, одружився, воював. Не забути уважно вислухати всі сімейні перекази. І лише після цього вирушати в архіви всіх рівнів, починаючи від сільради.

Можна, звичайно, спробувати щастя на сайтах, які обіцяють встановити родовід. Але це, скоріше, допомога в складанні "каркаса" дерева. Якщо часу мало, а грошей не шкода, можна звернутися до генеалога-профі. Він візьме ті самі гроші, що й архіви — в середньому 500 гривень за документ, плюс — за власний клопіт. Родовід за 200 років обійдеться в середньому в $500—800.