Під час окупації Бучі у Київській області 14-річний Сашко Гуцал щодня під ворожими обстрілами ходив містом у пошуках харчів і води.
Як йдеться в сюжеті ТСН, саме завдяки його мужності вся сім'я хлопця, яка пересиджувала окупацію у підвалі, не померла з голоду.
Протягом понад місяця батько хлопця постійно укріплював імпровізовану фортецю у підвалі та тримав оборону, в той час як мама – доглядала менших дітей, двох братиків та сестричку. Тож порятунок рідних від голодної смерті хлопчик узяв на себе. Він регулярно виходив на пошуки харчів, оминачи засідки російських окупантів та тікаючи від куль.
"Звісно, боявся. Хто ж знає, що у них в голові. Вони ж приходять з автоматами і думають, що вони самі грозні", – каже Сашко, та зізнається, що не вважає себе героєм.
Після того, як в будинку пропали усі комунікації, в тому числі вода, Сашко відшукав на вулиці колодязь, куди він ходив по воду. До власниці подвір'я, де розташований колодязь – наразі єдиний у місті, й досі ходять люди з усього міста, адже централізоване водопостачання в Бучі ще не відновили.
Разом з родиною Гуцалів у підвалі будинку ховалися близько 30 людей, а температура повітря тут інколи ледь сягала 8 градусів. Після того, як в сусідній будинок потрапив снаряд окупантів, у подвалі повибивало вікна – люди дивом залишилися живі.
Виїхати з Бучі родина боялася, особливо після того, як окупанти застрелили біля їхнього будинку чоловіка, який просто вийшов покурити.
Як повідомляв УНІАН, раніше мешканка Бучі розповіла, як російські військові вбили її маму прямо посеред вулиці.
Загалом станом на 8 квітня у Бучі зібрали близько 320 тіл убитих російськими окупантами бучанців, з них змогли ідентифікувати 163. При цьому зазначено, що 90% знайдених тіл мають вогнепальні поранення.
