Омбудсмен нагадав, що норма закону щодо штрафних санкцій почне діяти за 2 роки  / Фото УНІАН, Олександр Прилепа

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь розпочинає перевірку усіх російськомовних шкіл України щодо дотримання закону про мову й переходу на українську мову навчання.

Про це йдеться у повідомленні на сайті Кабінету міністрів.

Читайте такожКабмін скасував ізоляцію та обов'язковий тест на коронавірус для студентів з ОРДЛО і Криму

Відео дня

Контроль за навчально-виховним процесом займаються, згідно з законодавством, місцеві органи управління освітою та МОН. Проте Кремінь пояснив, що відстежувати можливі мовні порушення буде саме він.

«Тому щодо виконання мовного законодавства, щодо можливих порушень, ми, звичайно, будемо проводити відповідний моніторинг і в цьому році, і в подальшій перспективі», – сказав він.

Проте Креміня цікавитиме, з-поміж усього, якість викладання державною мовою.

«Це можна буде побачити, зокрема,  і за тими результатами, які ми побачимо на ДПА і ЗНО», – додав він.

Проте він прокоментував й цьогорічні результати оцінювання.

«У мене є така підозра, що разом із тим кадровим голодом, який у нас є в системі освіти, разом із погіршенням якості викладання, разом із зменшенням мотивації на викладання якісною державною мовою інших дисциплін, – ми маємо такі наслідки», – зазначив Кремінь.

Омбудсмен нагадав, що норма закону щодо штрафних санкцій за порушення мовного законодавства почне діяти за 2 роки.

«Сьогодні ми можемо готувати виключно звернення до тих чи інших установ, організацій за зверненням громадян та за результатами моніторингу діяльності державних установ у різних сферах», – сказав він.

Закон "Про освіту" в Україні: що відомо

  • Законом «Про освіту», який набув чинності 28 вересня 2017 року, в Україні вводиться 12-річна середня освіта, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова – українська. Право осіб, які належать до національних меншин, на навчання рідною мовою реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної нацменшини поряд з державною мовою. Мовні положення закону (ст. 7) викликали занепокоєння Польщі, Румунії, Угорщини, Греції, Болгарії.
  • Згідно з висновком Венеціанської комісії, оприлюдненим 8 грудня 2017 року, українській владі рекомендовано збалансувати положення мовної статті.
  • Венеціанська комісія, серед іншого, рекомендувала забезпечити достатній рівень навчання офіційними мовами ЄС представників відповідних меншин; продовжувати забезпечувати достатню питому вагу освіти мовами меншин на початковому і середньому рівнях на додаток до навчання державною мовою; підвищити якість викладання української мови як державної; звільнити приватні школи від нових мовних вимог тощо.
  • Верховна Рада, ухвалюючи закон про функціонування української мови як державної, серед іншого, продовжила до 2023 року можливість представникам національних меншин здобувати середню освіту мовою відповідної нацменшини з поступовим переходом на українську.