
На Хмельниччині археологи під час розкопок курганного могильника біля села Маліївці виявили скіфське поховання IV століття до нашої ери. Серед знахідок – елементи кінської збруї та незвичайна бронзова накладка з рослинним орнаментом, якого раніше не знаходили серед предметів скіфської культури. Про це розповів археолог, дослідник курганного могильника Віталій Гуцал, повідомляє Суспільне.
У скіфському похованні знайшли незвичайну прикрасу
Особливу увагу археологів привернула бронзова деталь кінської збруї із зображенням десятипелюсткової квітки та крапками навколо неї. Подібний рослинний орнамент, за словами Гуцала, раніше не був відомий серед предметів скіфської культури.
Як зазначив археолог, такий орнамент можна назвати солярним знаком. Для скіфської культури значно більш характерним є так званий звіриний стиль, тому рослинний мотив на цій знахідці є нетиповим.
"Для скіфської культури більш характерний звіриний стиль, а такі бляхи вперше виявили в курганах скіфського часу. Це відкриття для скіфології", – розповів археолог.
Йдеться, що могильник біля Маліївців археологи досліджують уже третій сезон поспіль. Цьогоріч в одному з курганів вони виявили поховання, що належать до двох різних історичних періодів. Спочатку курган спорудили приблизно між 1500 та 1200 роками до нашої ери, у добу давньої бронзи. Про це свідчать, зокрема, кераміка Комарівської культури та бронзові прикраси. Серед них дослідники знайшли багатовитковий браслет, який, імовірно, міг належати жінці.
Приблизно через тисячу років курган використали повторно – цього разу для поховання скіфа.
Поховання виявилося частково зруйнованим грабіжниками. Вони розкидали кістки, тому археологам вдалося зібрати лише частину скелета – кілька хребців, кістки ніг, череп і нижню щелепу.
За словами Гуцала, ці рештки також можуть дати дослідникам важливу інформацію.
Кінська збруя допомогла встановити вік поховання
Разом із людськими останками археологи виявили елементи кінської збруї. Саме вони дозволили точніше датувати поховання.
Серед знахідок була бронзова бляшка, яка кріпилася на вуздечці скіфського коня. На ній зображена голівка птаха, ймовірно півника. Частина форми втрачена, однак обриси голови добре збереглися.
"Саме вона дає змогу чітко датувати поховання IV століттям до нашої ери", – пояснив археолог.
Знахідка може змінити уявлення про скіфів на Поділлі
Археолог називає виявлене поховання унікальним для Поділля. Раніше дослідники вважали, що скіфи перебували на цій території переважно у VII–VI століттях до нашої ери, після чого відійшли з регіону.
Тепер же археологи отримали свідчення присутності скіфів на Поділлі ще й у IV столітті до нашої ери.
"Унікальність у тому, що ми знаємо про скіфів, які перебували на цій території, починаючи з VII–VI століть до нашої ери. А про скіфів, які були тут у IV столітті до нашої ери, ми дізналися лише зараз", – зазначив Віталій Гуцал.
Нові знахідки планують використати в роботі Малієвецького історико-культурного музею. Зокрема, там хочуть відтворити окремі елементи знайденої скіфської кінської збруї.
Директорка музею Анастасія Донець зазначила, що заклад має власну стайню та утримує коней. Тому відтворення давньої збруї допоможе відвідувачам наочно уявити, який вигляд вона мала та як її використовували.
"Ми – чи не єдиний в Україні обласний музей, який утримує коней і має музейну стайню. Це буде дуже добре, тому що дітям, туристам і відвідувачам буде легше пояснити, як це все виглядало колись", – сказала вона.
Дослідження курганного могильника біля Маліївців археологи планують продовжити наступного року.
У Луцьку виявили фундамент вежі Окольного замку
У Луцьку розкопали залишки фундаменту однієї з веж Окольного замку – башти Свинюського, засипаної близько 300 років тому.
Дослідникам вдалося виявити місце розташування самої башти та підземний поверх, який є тотожним з підземним поверхом існуючої башти князів Чорторийських, що розташована поруч.
Також фахівці знайшли там кераміку та побутові речі.