Днями в російських телеграм-каналах почали розганяти відео начебто розстрілу українськими прикордонниками групи мігрантів. Задумка відео непогана, навіть кінематографічна. Сцена перша - вишикувані майже строєм йдуть мігранти. Сцена друга - поява із засідки так званих прикордонників. Стена третя – розстріл. І сцена чотири - збирання "тіл".
Але зрозуміло одразу, що це фейк. І відчувається, що зроблений цей фейк нашвидкуруч.
Перше, що впадає в око - це маркування на дисплеї. Спеціалісту одразу стає зрозуміло, що це фейкове відео монтувалося під пристрій нічного бачення або під камеру спостереження. Однак жоден пристрій нічного бачення з тих, які є у нас на озброєнні - йдеться про індивідуальні монокуляри та бінокуляри, які вдягаються на шолом - не мають такого маркування. Ба більше, у камерах спостереження, які зазвичай використовуються військовими, маркування також виглядає зовсім інакше. Автори фейку про це не знають, хоча відео з таких камер від наших офіційних джерел викладалися вже не раз.
Відчувається, що зроблений цей фейк нашвидкуруч
Також дуже помітно, що на відео у жодного з "військових" немає пристрою нічного бачення - лише у "оператора", який усе це "фільмує". Тобто, автори цього "кіношедевру" вважають, що українські прикордонники вночі, у засідку, підуть "наосліп"? Тому, скоріше за все, уся ця бутафорська зйомка велася вдень, щоб актори принаймні мали змогу бачити заздалегідь визначені місця, куди вони мають пересуватися в кадрі.
Друге – схоже, що камера, на яку ведеться зйомка, встановлена на штативі, приблизно в половину середнього зросту людини. Військові так не роблять. Адже, якщо йдеться про камери спостереження, ми не встановлюємо їх у траву, це безглуздо. А якщо автори цього "шедевру" хотіли показати, що це індивідуальний пристрій нічного бачення на шоломі бійця, то мав би бути ефект присутності, якийсь рух. На відео, яке поширюють росіяни, нічого цього немає. Просто статична картинка.
Третє - на відео відбувається хаотичний вихід із засідки тих, кого намагаються зобразити "українськими прикордонниками". Ми, військові, розуміємо, що в реальному житті, під час виконання бойових завдань, бійці так не пересуваються. Не "в кіно" пересування відбувається або двійками, або трійками, із взаємним прикриттям…
Останні кадри взагалі зроблені у стилі фільмів про СС: карателі поскидали в купу розстріляні тіла. З якою метою? Очевидно, з метою закопати їх, спалити… А, може, навіть з'їсти. І тут впадає в око ще одне - вражаюча "продуктивність" цього "відділення бійців": для того, щоб зібрати півсотні тіл у повній темряві та без пристроїв нічного бачення, вони потребували лише півгодини. Майже два "трупа" за хвилину!
Тобто в з відео дуже чітко видно, що все це постановка.
Останні кадри взагалі зроблені у стилі фільмів про СС
І риторичне питання: яким чином це відео в той самий день, коли відбувся "розстріл" (як хотіли продемонструвати автори цього "кіно" - сталося це на західному кордоні України), потрапило прямісінько до рук "новин Новоросії", які сидять на Донбасі?
На мій погляд, ця задумка досить непогана, але сирувата. Автори постановки могли хоча б розпитати російських ветеранів чеченської кампанії про їхній досвід етнічних чисток. Тоді б відео виглядало досконаліше. Бо вийшло зовсім непереконливо.
До речі, появу таких фейків ми вже передбачали. Вважаю, що противник намагається викрити ними наші слабкі місця. Я займався рукопашним боєм і те, що відбувається сьогодні, нагадує мені рукопашний поєдинок з трьома суперниками одночасно: на сході, півдні та півночі. З умовою, що ми не можемо бити першими, тільки назустріч. У цій ситуації головне - не опускати руки і не задирати голову. Адже можна отримати в щелепу, а це нокаут. Маємо швидко реагувати і вчитися бити назустріч. Завдавати удари не розчепіреною долонею, а міцним кулаком.
Сьогодні в українському інфопросторі відбувається активна фаза інформаційної війни. Нещодавно ми моніторили новини бойовиків так званої ЛНР, які звинувачують українські війська в обстрілі околиць Луганська важкою артилерію. Ми розуміємо, що це фейк, але ці повідомлення фіксуються такими організаціями як ОБСЄ, які напряму впливають на рішення Європарламенту. Водночас з'являється відео, на якому український журналіст стріляє з гармати, тому можна сказати, що, з допомогою російської пропаганди, цей снаряд таки долетів…
Появу таких фейків ми вже передбачали
Інформаційний фронт пролягає не лише в Україні, від міжнародної спільноти також багато чого залежить, тому треба думати про наслідки своїх дій, оперативно реагувати на такі фейки й не давати приводу для створення нових. Не треба стріляти з гармати у медіа-простір. На мою думку, ми повинні максимально залучитися підтримкою засобів масової інформації для розвінчування фейкових вкидів і робити це повинні військові експерти з бойовим досвідом. На сьогодні у нас є всі можливості, щоб вчасно коментувати та розвалювати інформаційні вкиди. Це допоможе навчити простих людей перед тим, як увімкнути телевізор з проросійськими програмами, або почитати якусь проросійську "помийку", спершу вмикати власну голову.
Іван Миропольський, командир Бригади швидкого реагування Нацгвардії, полковник
