Ворог постійно шукає нові методи для того, щоб дестабілізувати ситуацію в Україні та поза її межами. Створення фейкових новин – це вже буденність, але росіяни йдуть на нові розробки, тому почали створювати псевдоекспертів. Багато хто, зокрема й українська аудиторія, ведеться на маніпуляції, абсолютно не занурюючись в бекграунд так званого експерта. Ведучі ранкового проєкту "Сніданку з 1+1", що виходить щодня з 7:00 до 9:30 в ефірі телеканалу 1+1 Україна, Руслан Сенічкін та Людмила Барбір запитали у медіаекспертки та членкині Комісії з журналістської етики Діани Дуцик про способи пропаганди, які використовує росія та чому ми на неї ведемося.
"Росія, або ще раніше радянська пропаганда, використовувала агентів під прикриттям для реалізації різних інформаційних операцій, наприклад, під час Холодної війни в країнах заходу. Це було, це зовсім не нова історія. Сьогодні росія просто відтворює це вже на новий манер, оскільки у нас вже інакші медіа, ніж були в радянський час. Більше каналів комунікації, більш відкритий світ, і це надає можливість росії дуже активно просувати свої наративи через тих людей, яких вона визначає, які працюють на неї", - говорить медіаекспертка про новизну подібних фейків.
Яскравим прикладом стала історія про росіянку Ксенію Хелль, яку дослідила Євгенія Моторевська, журналістка The Kyiv Independent. Так звана Ксенія Хелль видавала себе в інформаційному просторі за співробітницю Міжнародного кримінального суду. Вона з'явилася в медіа у червні в сюжеті "ліберальних" ЗМІ про депортацію українських дітей. Тоді вона дала журналістам коментар від імені Офісу прокурора міжнародного кримінального суду. Після цього так звана Ксенія стала зіркою для "ліберальних" медіа Росії. Вона коментувала справи про депортації дітей з України. Та паралельно з цим Хелль закликала анонімно повідомляти на портал організації про злочини українських військових. Саме після цієї заяви українські журналісти здійснили запит до міжнародної установи. Як виявилось, Ксенія Хелль ніколи не працювала у Міжнародному кримінальному суді. Це офіційно підтвердили в пресслужбі суду. Після цього російські засоби масової інформації почали видаляти будь-які згадки про цю вигадану особу, прибирали її коментарі та зачищати Ютуб.
"Ця псевдоекспертка – це людина, яка має бути авантюрного характеру, аби так впевнено називати себе представницею Міжнародного кримінального суду. Я думаю, що коли вони шукають таких агентів, враховують і типи характеру, і де цю людину можна застосувати", - коментує кейс пані Діана.
Членкиня Комісії з журналістської етики зазначає, що деякі західні журналісти, які працювали довгий період в Москві, також певною мірою можуть мати проросійські погляди, що й використовує країна-агресорка.
Експертка каже, що люди слухають тих лідерів думок, наративи яких відповідають їхнім переконанням, які вже давно сформувалися. Кожна людина має сформований світогляд та обирає "свого" експерта так, щоб це не створювало їй психологічного дискомфорту.
"Я б говорила про те, що Україні потрібно бути практичними у питанні роботи з західними медіа та міжнародними журналістськими організаціями, бо є дуже багато питань щодо того, що вони сьогодні просувають. Важливо пояснювати людям контекст, бо якщо цей контекст ніхто не дає, то друга точка зору перетворюється на маніпуляцію".
