Очевидної причини для наступу Росії проти України немає, але у Кремля особливе розуміння "загрози" / фото REUTERS

Як для країни, яка стверджує, що не хоче війни, поведінка Росії біля кордонів України останнім часом мала аж надто войовничий вигляд. Російські війська будують табір у Воронезькій області за сотню кілометрів від української території.

А тим часом, російське телебачення готує росіян до того, що от-от розпочнеться український "наступ", - пише Politico. Міністр закордонних справ Сергій Лавров нещодавно заявив, що відновлення війни на Донбасі призведе до "знищення" України. Минулого ж тижня заступник голови адміністрації президента РФ і ключовий представник на переговорах з Києвом Дмитро Козак повторив твердження за 2014 рік. Мовляв, якщо буде треба, Москва вторгнеться, щоб захистити жителів Донбасу.

Читайте такожРосія нарощує війська навколо України на трьох напрямках - МЗСБільшість експертів кажуть, що це не обов'язково означає неминучу війну. Але той факт, що російські наміри лишаються невідомими, робить ситуацію дуже тривожною. Стягування військ до кордону, а також в анексований Крим, дає Росії можливості, якщо вона захоче піти на ескалацію. Володимир Путін, без сумніву, хоче зберегти певну непередбачуваність. І доступність різних сценаріїв важлива зараз, коли світ спостерігає.

Відео дня

"Хоч абсолютно "випадкова" війна малоймовірна, завжди існує ризик прорахунку або надмірної реакції", - йдеться в статті.

З загостренням напруги заходи, націлені на побудову хоч якоїсь довіри й пом'якшення ситуації, зазнають невдачі. Учасники переговорів в Мінську знову зайшли в глухий кут. Додаткові домовленості про припинення вогню, домовленості про які з'явилися в липні 2020 року, стабілізували ситуацію на кілька місяців. Але тепер вони теж руйнуються. Росія проігнорувати всі запити про роз'яснення її військової активності біля українського кордону. Україна надіслала відповідний запит, спираючись на Віденський документ.

У Москві дехто стверджує, що Україна нібито спровокувала напругу, розвернувшись в бік більш "ворожого" підходу до Росії впродовж останніх місяців. Але це перебільшення. Президент України Володимир Зеленський насправді був, навпаки, дуже стриманим у своїй риториці щодо Донбасу й останньої російської активності.

Нещодавно Київ запровадив санкції проти проросійського олігарха Віктора Медведчука, який виступає союзником Путіна, а також проти його соратника Тараса Козака. Безумовно, це розлютило Кремль. Але Москва в своїй публічній реакції була відносно стриманою. Дехто вказує на дві нещодавно схвалені стратегії України як на провокації. Зокрема, йдеться про план деокупації й реінтеграції Криму, а також про нову військову стратегію. В обох Росія відверто згадується як загроза.

Читайте такожSüddeutsche: Україна слабка, але не беззахиснаПопри те, що Зеленський під час виборів багато говорив про мир, він ніколи мовчав про те, що Росія повинна повернути Крим. Так само він не соромився вказувати на російську загрозу для територіальної цілісності України. Його кримська стратегія більше зосереджена на захисті прав людини й судових проблемах. А військова стратегія значною мірою присвячена реформам, націленим на наближення вступу в НАТО.

Для Росії українське членство в Альянсі - абсолютна "червона лінія". Але в прагненнях Києва його отримати немає нічого нового, а тим більше дивного. Тож стратегія навряд чи може бути причиною для війни. Хоча ніхто не знає, як Москва інтерпретує різні речі.

У Москві також розчаровані, що Зеленський не виконав Мінські угоди безумовно. Зокрема, ті положення, які стосуються надання особливого статусу так званим "республікам", підконтрольним Росії. Теоретично це дозволило б Кремлю мати постійний і великий вплив на країну через ці так утворення. І при цьому Україна повинна була б платити за їхнє утримання, а не Росія.

Відсутність чіткості щодо російських намірів і кінцевого плану в суміші з риторикою в дусі 2014 року означає, що напруга дуже висока. І саме тут може й відбутися прорахунок.

Читайте такожWP: Вторгнення в Україну не дасть Путіну високий рейтинг, як 7 років томуІснує тонка межа між стримуванням і тим, що може бути сприйняте як наступальні дії. Всі стежать за тим, що Росія може зробити. І при цьому ні в кого немає плану на випадок, якщо вона піде на велику ескалацію. Це теж посилює непередбачуваність. Насправді не очевидно, що Москва могла б здобути, якби справді посилила війну на Донбасі. Однак, важливо пам'ятати, що у Кремля своє розуміння загрози. Тож будь-який сценарій, навіть найменш можливий, варто розглядати.

Стягування Росією військ до кордону з Україною

  • 30 березня Головнокомандувач Збройних сил України генерал-полковник Руслан Хомчак заявив, що РФ зосередила вздовж кордону України та на тимчасово окупованих територіях 28 батальйонних тактичних груп, і під виглядом підготовки до навчань планує ще стягнути до 25 батальйонних тактичних груп, що створює загрози військовій безпеці нашої держави.
  • За даними ЗСУ, окупанти підсилюють передові підрозділи розвідувальними групами та снайперськими парами, проводять тренування особового складу із залученням інструкторів Збройних сил РФ. Також російсько-окупаційні війська тримають у готовності до застосування чергові підрозділи артилерії на певних напрямках, зокрема, у населених пунктах на окупованій території України.
  • 31 Березня The New York Times повідомила, що Росія стягує чотири тисячі військових до кордону з Україною.
  • Також з'явилося відео з ешелоном військової техніки, яку російські війська перекидають в окупований Крим по Кримському мосту.
  • Командування збройних сил США в Європі підвищило свою бойову готовність до найвищого рівня після відновлення бойових дій між російськими бойовиками та українськими військовими в Донецькій області на сході України.
  • У Пентагоні відреагували на стягування військ РФ до кордону з Україною. Там заявили, що стурбовані ескалацією російської агресії на сході України.
  • Також США зажадали від Росії пояснень через стягування своїх військ до кордону з Україною.