Храми в усьому світі досі будуються з травертину, яким користувалися й римляни 2000 років тому. Як пише The Independent, кар'єри в італійському Тіволі досі розкопуються для будівництва нового покоління церков та мечетей, а також банків, музеїв, урядових будівель та приватних будинків.
Хоча різновиди осадового вапняку існують і в інших країнах, римський травертин унікальний за складом. Його видобувають під землею в сірчаних джерелах та басейнах навколо Тіволі. Камінь тут складається переважно з мінералів карбонату кальцію, що утворився сотні тисяч років тому внаслідок відкладень кальцію, сірки та інших мінералів. А його смугасті шари свідчать про історію вивержень вулканів, лісів та скам'янілостей регіону.
Архітектори цінують римський травертин з кількох причин: він міцний і може витримувати будь-які кліматичні та екологічні впливи. Залежно від того, як його зрізають, він має різноманітний вигляд: грубий або гладкий, має теплі білі та чорні отвори, іноді буває піщано-бежевим з сірими, коричневими або навіть зеленуватими прожилками.
"Травертин – це класичний камінь, відомий у всьому світі. Постачати його світу схоже на те, як нести світло Риму всюди, адже травертин по-особливому відбиває світло", – сказав Фабріціо Маріотті, голова сімейного бізнесу.
Навколо кар'єрів Тіволі повітря важке від смороду сірки та постійного стуку, дзвону та тріску гігантських відбійних молотків, що розбивають стародавню породу на шматки.
У кар'єрах Дегемар, пробурених на глибину до 30 метрів під рівнем моря, яскраво-блакитні ставки сірчаних джерел збирають залишки травертину, поки вантажівки з плоскими платформами перевозять кам'яні плити вагою 33 тонни на рівень вулиці.
Саме тут Джан Лоренцо Берніні, великий скульптор та архітектор епохи бароко, знайшов блискучий білий травертин для 284 колон та 88 стовпів колонади, що оточує площу Святого Петра, а також для інших своїх католицьких та римських див.
Берніні провів тут так багато часу, вибираючи камінь, що в нього був будинок з видом на кар'єр, який стоїть і донині.
Нинішній керівник кар'єру, Вінченцо Де Дженнаро, нагадує відвідувачам, що у вежі Берніні досі знаходиться курник для поштових голубів, які доставляли замовлення з Риму до кар'єру для вимірювання необхідного каміння.
Сьогодні кар'єр виконує замовлення набагато далі: новий аеропорт в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія, нова штаб-квартира правлячої партії Китаю в Шеньчжені та інші.
"Це особливий камінь, бо він живий, камінь, що народжується в коктейлі мінеральних вод", – сказав Де Дженнаро.
Щоб ніхто не сумнівався в довговічності травертину, їм достатньо поглянути на Рим, сказав він.
Марко Ферреро, професор цивільного будівництва в римському університеті Ла Сапієнца, сказав, що травертин втілює дух Риму: він твердий, стійкий і благородний, але не такий показний, як його двоюрідний брат, мармур, який не так добре переносить вплив стихій з часом.
"Можна провести таке порівняння: мармур розмовляє з нами прекрасною італійською мовою, літературною італійською мовою, тоді як травертин розмовляє з нами римським діалектом", – сказав він.
Реконструкція Колізею
Нагадаємо, що після роботи реставраторів у римському Колізеї виникла критика у їх бік через неоднозначне рішення замінити старовинну бруківку на сучасні плити. Автори реконструкції пояснили, що намагалися відтворити вигляд пам'ятки, який вона мала для сучасників, до того як землетруси зруйнували частину будівлі. Для реконструкції вони використали травертин з кар'єрів у Тіволі.
