Медична реформа нависла над Вінниччиною невідворотно. Кажуть, якщо не зробити структурних змін у галузі, ніяких бюджетів на фінансування галузі за радянськими підходами не вистачить.
В урядовців своя логіка, а в громадськості бачення експерименту над життєво важливою складовою вітчизняної “соціалки” дещо інше. Ним із обласним керівництвом медициною і ділилися учасники розширеного засідання Громадських рад при ОДА та обласній раді.
Позаяк були представлені як ГО, спрямовані на захист інтересів пацієнтів, так і медична громадськість, говорили кожний про своє.
Голова громадської ради захисту прав пацієнтів при облуправлінні охорони здоров'я Михайло Бардин зробив головний акцент, з яким погодиться переважна більшість подолян. А саме, що глобальні прожекти реформаторів найменше орієнтовані на пацієнта, на те, аби медична допомога стала якісною, комфортною і доступною для пересічної людини.
За прагненням до оптимізації мережі медичних закладів якось забули про те, що транспортна інфраструктура в сільських районах не розвинена, що на поїздку до найближчої спеціалізованої лікарні чи не в третини мешканців області просто немає грошей...
У голови “Вінницької асоціації медиків” Руслани Харковенко свої претензії до реформаторів: медична спільнота не живе, а виживає. Лікарям мало платять, вони не захищені юридично, у лікарнях немає належного обладнання та медикаментів. І головне, ніхто не розуміє, де опиниться внаслідок реформи, - переведуть в інший заклад, заставлять перенавчатись, чи скоротять.
Начальник обласного управління охорони здоров'я та курортів Лідія Діденко присутніх переконувала, що її відомство робить усе, аби реформування на Вінниччині пройшло максимально безболісно, з урахуванням всіх місцевих нюансів, - аж до конкретного села. І що реформа не просто на часі, а що із нею навіть запізнились. І що без змін у медицині та в ставленні українців до свого здоров'я років за 50 нас нарахують не більше 8-12 мільйонів.
Звісно, новації ніколи не минають без критики, невдоволених і навіть певних жертв. Щоправда, в даному випадку йдеться не тільки про можливі матеріалі та організаційні невигоди, а й проте, життя скількох людей перемелють жорна медичної реформи. І в переносному сенсі, і в прямому.
