Stormer vs Gepard

Україна вже отримала британський зенітний ракетний комплекс Stormer та німецьку зенітну самохідну установку Gepard. Обидва комплекси мають схоже призначення - протиповітряна оборона у ближній зоні.

Але, якщо Stormer HVM це ракетний комплекс, то Gepard - артилерійський. Також вони відрізняються і системами виявлення цілей, у британської машини - тепловізійна станція, у німецької - радар. Що краще у сучасних умовах поля бою - у матеріалі УНІАН.

Виявлення цілей: Stormer проти Gepard

Німецький Gepard, який був розроблений у 70-х роках для виявлення цілей використовує радіолокаційну станцію, яка також дозволяє вести йому точний вогонь. Бо дані з неї закладаються у балістичний обчислювач, який вираховує всі необхідні похибки самостійно.

Дальність виявлення цілей радаром Gepard складає 15 км. Але при цьому випромінення радара є демаскувальним фактором, який фіксується не тільки станціями попередження про загрозу на літаках та вертольотах, але і комплексами радіотехнічної розвідки противника. Останні можуть на дальності у декілька десятків кілометрів визначити навіть точні координати радара, зокрема і того, що встановлений на Gepard.

У британського у Stormer, який розроблявся у 90-х, взагалі немає радара. Замість звичної РЛС на ньому використана оглядова тепловізійна станція, яка нічого не випромінює. Вона дозволяє виявляти повітряні цілі на дальності до 18 км і робити це абсолютно непомітно для ворога.

Але є одна особливість, тепловізор не вміє бачити через хмари або туман. Тобто якщо "на дворі" низька хмарність, а противник діє вище за неї, то побачити його з тепловізора буде доволі складно. Водночас для РЛС, що хмари, що туман не є перешкодою для виявлення повітряних цілей.

 

Але британці свідомо пішли на відмову від радара, бо вертольоти та штурмовики армії РФ, для боротьби з якими Stormer і створювався, також залежні від погодних умов. Наявні в них системи озброєння передбачають пряму видимість цілі.

Наприклад, для випуску некерованих реактивних снарядів чи бомб необхідно бачити ціль у прицілі, а використання протитанкових ракет з лазерним наведенням взагалі вимагає сприятливих погодних умов. Це саме відноситься і до дронів, які можуть вести розвідку виключно нижче рівня щільної хмарності.

Знищення цілей: Stormer проти Gepard

Друга концептуальна різниця між Stormer та Gepard - у засобі знищення цілей. Британський комплекс використовує для цього ракети StarStreak. Це унікальний боєприпас, який складається з трьох окремих вольфрамових стержнів, які летять на швидкості до 1,3 км/с на відстань до 7 км і просто прошивають ціль, а до того ж ще і вибухають після пробиття.

Наведення StarStreak теж доволі незвичне - за "лазерною стежкою", коли комплекс "веде" ракету у лазерному промені. Це також вкрай важливий аспект, бо всі системи попередження про загрозу, які є у літаках та вертольотах армії РФ, безпорадні проти такої системи.

Водночас Gepard це артилерійський зенітний комплекс, який для знищення цілей використовує швидкострільні автоматичні гармати калібром 35 мм. Попри темп стрільби у 1100 пострілів за хвилину, ефективна дальність вогню з них становить лише 3,5 км, а на відстані 4 км в осколково-фугасних снарядів спрацьовує самопідрив. Тобто дальність вогню у Gepard вдвічі менша ніж у британського Stormer.

Загалом виходить, що саме Stormer має більшу дальність виявлення цілей, дальність вогню, а головне робить це абсолютно непомітно для ворога. Але залежить від погоди, хоча і від неї також залежать вертольоти, штурмовики та дрони армії РФ.

Єдина перевага Gepard це якраз радіолокаційна станція огляду, яка дозволяє ефективно використовувати машину за будь-яких погодних умов. Саме тому, одним з доволі логічних шляхів використання цього комплексу, є його розміщення не на передовій, де за дальністю вогню він програє навіть переносним зенітним ракетним комплексам типу Stinger чи "Ігла", а у тилу.

Можливості Gepard цілком дозволяють його ефективне використання для посилення оборони певних важливих об’єктів від удару крилатих ракет, які мають, як дозвукову швидкість, так і низьку висоту польоту, а до того ж ще й здійснюються прямолінійний політ без активного маневрування.

Тобто для зенітної установки Gepard це доволі прості цілі. Але якраз крилаті ракети не сильно залежать від погодних умов, бо використовують для наведення систему Tercom, супутникову та інерціальну навігацію. І саме тому відповідь на питання, що краще Gepard чи Stormer полягає у знаходженні найкращого місця для цієї зброї для оборони України, де обидві системи будуть демонструвати свої найкращі якості, а недоліки не будуть мати значення.     

Вас також можуть зацікавити новини: