Європейська миротворча ініціатива в Україні стане скоріше символікою без реальної спроможності вплинути на ситуацію, пише Foreign Policy.
Європейські лідери планують створити миротворчу "коаліцію охочих" чисельністю 10 000–40 000 військовослужбовців із ЄС та Великої Британії. Умовою для розгортання є домовленість про припинення вогню з Росією. Основними ініціаторами виступають Франція та Велика Британія.
- Великобританія: прагне відновити вплив у Європі після Brexit.
- Франція: реалізує ідею "стратегічної автономії".
- ЄС загалом: прагне зберегти присутність у переговорах, які США ведуть переважно самостійно.
- США: через непередбачуваність Трампа, підтримка Сполучених Штатів більше не сприймається як гарантована.
Проблеми реалізації місії
Недостатня чисельність: навіть мінімальні 10 000 військових важко зібрати — ключові країни НАТО, як-от Німеччина, Італія, Іспанія та Польща, участі не братимуть.
Брак ресурсів: відсутня логістика, інфраструктура та повітряне транспортування. Європа покладається на США у всіх критичних компонентах військових операцій.
Обмежена готовність до ризику: держави не готові розміщувати війська на передовій через ризики та недостатні резерви для ротації.
Крім того, перешкоджатимуть внутрішньополітичні чинники. Зокрема, у Британії 58% виборців підтримують участь армії в миротворчих місіях.
Французька громадськість схвалює ідею, але не готова до участі військ у місіях на передовій. 73% французів не вважають США надійним союзником.
Військові критики
План названо "політичним театром" без чіткої мети. Пропозиції щодо 64 000 миротворців визнані нереалістичними — для підтримки такої чисельності потрібні 256 000 осіб.
Естонія, Фінляндія, Литва та Латвія проти переміщення сил НАТО з їхніх територій до України.
Їхня присутність на східному фланзі Альянсу вважається критично важливою для стримування Росії.
Крім того, зростає побоювання, що миротворці можуть стати мішенню, якщо припинення вогню буде порушено. Розгортання малих сил без чіткого мандату лише посилить вразливість Європи.
У випадку атаки на сили — незрозуміло, чи буде активовано ст. 5 НАТО.
Як зазначає журнал, потенційна миротворча місія буде більш дієвою, зваживши на кілька важливих аспектів. Зокрема, аналітики зазначають на необхідності переосмислення ролі миротворців: розміщення сил не як бойових, а як повітряної, протиракетної та контрдронної підтримки.
Зазначається, що без участі США проєкт приречений на символізм. Місія повинна відбуватися під командуванням Сполучених Штатів.
Миротворчий контингент повинен розміщуватися в безпечних регіонах (наприклад, Львів), а не біля лінії фронту.
Відправка іноземних військ в Україну
Питання відправки миротворців в Україну обговорюється вже не перший місяць. Про готовність піти на цей крок після досягнення мирної угоди говорили у Франції, Британії та інших країнах.
Днями новопризначений канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, коментуючи це питання, заявив що питання відправки німецьких військових в Україну зараз навіть не стоїть на порядку денному. Він акцентував, що зараз ще далеко до припинення вогню і ще далі – до мирної угоди.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що в разі відправки миротворців після мирної угоди іноземні війська не будуть перебувати на лінії фронту. Ці сили можуть бути розгорнуті у тих регіонах України, де існує мінімальний рівень загрози.
